Службою зовнішньої розвідки України передано до Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років архівні документи та деякі унікальні зразки спеціальної техніки воєнного періоду

20.04.2010 року
У приміщенні меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років» відбувся брифінг з нагоди передачі Головою Служби зовнішньої розвідки України Миколою Маломужем до музею низки архівних документів воєнного періоду.
Під час передачі документів Микола Маломуж зазначив, що Службою зовнішньої розвідки України на виконання Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо відзначення 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 років» розсекречено архівні документи, які розкривають деякі нові сторінки воєнної історії.

Серед них особливе місце посідають документи архівної справи «Матеріали з розвідзведеннями Київського УНКВС за 1941 рік». У цих розвідзведеннях міститься інформація про підготовку і засилання у тил ворога розвідувальних груп і окремих розвідників напередодні окупації Києва. Перед ними ставилися завдання про здобування інформації стосовно дислокації військових частин фашистських окупантів, їх чисельності, місця знаходження штабів, видів озброєння та забезпечення, напрямків руху основних сил тощо. Після повернення розвідників за їхньою інформацією готувалися зведення, які доповідалися керівництву Наркомату внутрішніх справ для прийняття відповідних рішень.

У розсекречених документах містяться повідомлення про дислокацію і пересування ворожих військових частин, початок партизанського руху на території Київської області, затримання німецької агентури, засланої до Києва зі спеціальними завданнями, щодо політики німецько-фашистської влади та контррозвідувального режиму на окупованих територіях.

Ось лише окремі уривки з цих документів:
- «…19 серпня в селі Григорівка Переяславського району в приміщенні школи розмістився штаб німецької частини. Уночі 21 серпня школа була підірвана невідомими особами…».

- «…У південній частині села Віта–Литовська Київського району розташовано більше полку піхоти ворога, до 15 танкеток та приблизно 50 мотоциклів. Штаб німецької частини знаходиться в Конча–Заспі на урядовій дачі …».

- «…При захопленні німцями хутора Чкалова Рубіжівської селищної ради було заарештовано 50 колгоспників із артілі «Більшовик», серед яких більшість були жінки та діти. Усіх заарештованих завели в колгоспну клуню, після чого її підпалили…».

- «…21 та 22 серпня німецька авіація активно бомбила м. Чорнобиль, залізничну станцію Янів, переправи через Дніпро та Десну, один бомбардувальник було збито над станцією Янів».

- «…Уночі 26 серпня біля села Ошитки Дубечанського району Київської області поблизу Печківського мосту розвідка партизанського загону виявила понтонний міст ворога та сповістила про це командування найближчої військової частини Червоної армії, після чого вогнем артилерії міст було знищено…».

- «…На східній околиці хутора Церковщина Пирогівської селищної ради Київського району ворог завозив невідомий вантаж критими машинами у печери. Дані були передані до найближчої військової частини Червоної армії. Після того як по печерах відкрили артилерійський вогонь, у місцях обстрілу було видно велику пожежу…».

- «…15 серпня німецькою артилерією було обстріляно село Жуляни Київського району. Із 12 снарядів, які були вистріляні ворогом, 11 не розірвалися у зв`язку з тим, що в їхніх головках замість капсулів була деревина…».

В інших розсекречених документах викладається узагальнена інформація, одержана розвідувальним шляхом, про економічний, політичний і військовий стан в окупованих областях України, про грошову систему і фінансову політику противника на окупованій території. Зокрема, наводяться такі дані:
- «Німецьке командування здійснює ряд заходів з підготовки хімічної війни проти СРСР. На території окупованих областей України, у тому числі і в прифронтовій смузі, відмічена наявність хімічних складів і хімічних частин противника, зокрема, … в м.м.Харків, Полтава, Маріуполь, Слов`янськ і, за даними, які вимагають уточнення, у м.Суми».

- «У грудні місяці, після розгрому німецьких військ під Москвою, противник став посилено зміцнювати правий берег Дніпра у районі Кременчук, Черкаси, Дніпропетровськ. Характер цих укріплень: бетоновані довготривалі вогневі точки, ДЗОТи. Глибина укріпленої лінії від берега Дніпра – до півтора – двох кілометрів».

Німецька шифрувальна машина «Енігма»

Німецька шифрувальна машина «Енігма»


Зазначені документи були підготовлені у 1941 – 1943 роках розвідувальними органами НКВС України під час їх дислокації у містах Київ, Старобільськ, Енгельс.

За попередньою оцінкою фахівців, ці матеріали мають історичне значення, більшість з них є оригінальними.

Крім цього, для тимчасового експонування на виставці з нагоди 65-річчя Перемоги вперше надана добута під час війни німецька шифрувальна машина «Енігма», витримки з текстів розшифрованих телеграм та інші матеріали, які свідчать про надзвичайно важливу діяльність під час війни так званої Спеціальної служби, яка займалася дешифрувально-розвідувальною роботою і радіоперехопленням.

Голова СЗР України Микола Маломуж висловив упевненість у тому, що передані документи і матеріали стануть додатковим джерелом інформації для науковців, дослідників та широкої громадськості, дозволять їм відкрити нові сторінки воєнної історії, стануть вагомим доповненням наявної експозиції.

Прес-служба Служби зовнішньої розвідки України


««««