Служба зовнішньої розвідки України розсекретила документи про намагання радянських органів держбезпеки завербувати керівника розвідки УНР в екзилі Василя Недайкашу | Служба зовнішньої розвідки України
                









Служба зовнішньої розвідки України розсекретила документи про намагання радянських органів держбезпеки завербувати керівника розвідки УНР в екзилі Василя Недайкашу

19.08.2016

Служба зовнішньої розвідки України розсекретила архівні матеріали про спробу органів держбезпеки Радянського Союзу в період 1933-1936 рр. завербувати одного з керівників розвідки Української Народної Республіки Василя Недайкашу.

У рамках виконання Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» галузевим державним архівом Служби зовнішньої розвідки України розсекречено і переведено в електронний вигляд для подальшого дослідження два томи справи «Недайкаша Василий».

Розсекречені матеріали  дають змогу дослідникам і всім, хто цікавиться історію нашої країни, ознайомитися з оригіналами документів, які свідчать про неодноразові спроби агентів ОДПУ встановлювати контакти з Василем Недайкашею під час його мешкання у Франції, залучати його до співпраці, спонукати до розкриття їм розвідувальної мережі емігрантського уряду УНР на території Радянської України і до надання сприяння у спробах завербувати керівника спецслужби УНР в екзилі генерал-хорунжого Всеволода Змієнка.

Проте, за свідченням самих агентів ОДПУ, це була марна робота: Василь Недайкаша як під час своєї активної діяльності в період визвольного руху, так і після відходу від справ був і залишався патріотом України та вірним бійцем боротьби за незалежність України.

Василь Денисович Недайкаша народився 20 березня 1896 року в селі Глодоси Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (тепер Новоукраїнський район Кіровоградської області). Він був військовим, громадським і культурним діячем, вільним козаком, отаманом, просвітянином, педагогом, підпільником. У двадцяті роки минулого століття  він самовіддано боровся за створення незалежної і самостійної України. У 1918 році Василь Недайкаша був обраний отаманом Глодоського вільного козацтва, у 1919 році командував кулеметною сотнею 14-го полку Низових запорожців 5-ї Селянської дивізії Київської групи, а у період 1920-1922 рр. командував 6-м куренем Низових запорожців 2-ї Запорозької бригади 1-ї Запорозької дивізії Армії УНР. З 1928 року Василь Денисович керував 1-м (розвідувальним) сектором 2-ї секції (розвідка і контррозвідка) Генштабу Військового міністерства Державного Центру УНР в екзилі. Був в еміграції спочатку в Польщі, а потім у Франції. У 1939 р., перебуваючи у Сансі (Франція), був одним із ініціаторів вступу українських добровольців до Французького іноземного легіону для боротьби з гітлерівськими загарбниками. Після Другої світової війни Недайкаша обирався одним із керівників Товариства бувших вояків-українців у Франції.

Розсекречені справи містять документи оперативного стеження за колишнім керівником розвідки УНР, розкривають специфіку діяльності розвідок СРСР, Польщі та Української Народної Республіки, свідчать про перлюстрацію листування Недайкаші та членів його родини, відображають ставлення представників радянської  розвідки до розвідок ОУН та Польщі, показують усі тонкощі оперативної гри між чекістами та Недайкашею, який лише робив вигляд, що збирається співпрацювати з радянськими органами  держбезпеки, а насправді таких намірів не мав. Цікаво також буде дізнатися про намагання агентів ОДПУ повернути Недайкашу з Франції до Польщі для подальшої роботи у спецслужбах УНР.

Протягом тривалого часу представники органів радянської держбезпеки неодноразово намагалися завербувати Недайкашу, але їм це так і не вдалося, про що свідчать матеріали справи. Ось що в одному з донесень за лютий 1934 року пише на той час начальник іноземного відділу (розвідка) ДПУ УРСР Володимир Карелін (тут і далі інформація подається мовою та стилістикою оригіналу): «Недайкаша весьма квалифицированный, опытный разведчик и в продолжение многих лет был одним из руководителей петлюровской разведки и брал непосредственное практическое участие во всей деяльности разведки на Украине».

Процитуємо ще деякі цілком таємні документи Міністерства державної безпеки УРСР, датовані листопадом 1952 року: «Наша резидентура предпринимала неоднократные попытки к разоблачению «Жука» (оперативний псевдонім Недайкаші) в двурушничестве и намеревалась его перевербовать, но имея дело с опытным разведчиком успеха не имела»; «Поведение «Жука» свидетельствует о том, что  он специально был подставлен разведкой УНР нашей резидентуре с целью внедрения в советскую разведку»; «В 1936 году наша резидентура в Париже порвала связь с «Жуком», как с провокатором».

Розсекречені Службою зовнішньої розвідки України матеріали сприятимуть науковцям у їх подальшому дослідженні життя видатного українського політичного і військового діяча Василя Недайкаші, а також, без сумніву, будуть цікаві усім громадянам, небайдужим до пізнання вітчизняної історії.

Див. розділ «Розсекречені архіви»«Недайкаша Василий. По делу «Жук»

Прес-служба Служби зовнішньої розвідки України


««««