Нас запитують

1. Чим займається Служба зовнішньої розвідки України?

Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України є державним органом, який здійснює розвідувальну діяльність у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній сферах. Зазначена діяльність спрямована виключно на протидію зовнішнім загрозам і викликам національній безпеці держави.

Завдання Служби зовнішньої розвідки України визначені у Законі України “Про Службу зовнішньої розвідки України”, відповідно до якого на неї покладається:
• добування, аналітична обробка та надання розвідувальної інформації Президентові України, Голові Верховної Ради України, Прем`єр-міністрові України та іншим визначеним Президентом України споживачам;
• здійснення спеціальних заходів впливу, спрямованих на підтримку національних інтересів і державної політики України в економічній, політичній, військово-технічній, екологічній та інформаційній сферах, зміцнення обороноздатності, економічного і науково-технічного розвитку;
• участь у забезпеченні безпечного функціонування установ України за кордоном, безпеки співробітників цих установ та членів їх сімей у країні перебування, а також відряджених за кордон громадян України, які обізнані з відомостями, що становлять державну таємницю;
• участь у боротьбі з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, незаконним обігом наркотичних засобів, незаконною торгівлею зброєю і технологією її виготовлення, незаконною міграцією;
• вжиття заходів протидії зовнішнім загрозам національній безпеці України, життю, здоров`ю її громадян та об`єктам державної власності за межами України.

За усталеною світовою практикою функціональна структура розвідки охоплює процеси здобування (збору) розвідувальної інформації, її аналізу та підготовки аналітичних матеріалів, прогнозів і сценаріїв розвитку ситуації у сфері національної та міжнародної безпеки шляхом проведення агентурної і технічної розвідки, оперативно-технічної діяльності та інформаційно-аналітичної роботи.

2. Де знаходиться СЗР України?

Головний офіс Служби зовнішньої розвідки України розташований у Києві на вулиці Нагірній. Окремі підрозділи розміщені в інших районах столиці та в різних регіонах України. У лісовому масиві під Києвом знаходиться заміський офісний комплекс СЗР України. Тут створена багатофункціональна інфраструктура з адміністративними корпусами, закритими мережами зв’язку, охоронною системою, засобами життєзабезпечення, спортивним комплексом, медичним центром і службовим житловим фондом.

Розширення і вдосконалення інфраструктури є постійною турботою керівництва СЗР України про створення належних умов для результативної роботи співробітників і пов’язане, насамперед, з необхідністю вирішення нових відповідальних завдань, спрямованих на забезпечення національної безпеки держави.

3. Кому підпорядкована і підконтрольна СЗР України?

Загальне керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснюється Президентом України. Безпосереднє керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснює її Голова, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України.

Президентський контроль реалізується через функцію управління Главою держави Службою зовнішньої розвідки України, призначення її керівників, постановку завдань та підзвітність СЗР України щодо їх виконання, а також контроль за повсякденною діяльністю розвідки через Раду національної безпеки і оборони України.

Верховною Радою України здійснюється парламентський контроль за діяльністю Служби зовнішньої розвідки України в порядку, встановленому Конституцією України, Законом України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави».

Парламентський контроль сконцентровано у праві на прийняття законів, які визначають правові засади діяльності розвідувальних органів, їх повноваження й завдання, доступні засоби для виконання, а також бюджет Служби зовнішньої розвідки України, що дозволяє Верховній Раді визначати масштаби фінансування та з‘ясувати, на які потреби спрямовуються державні кошти.

Постійний контроль за діяльністю Служби зовнішньої розвідки України здійснює Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони. В практику впроваджено звіт Служби зовнішньої розвідки України про основні результати роботи, дотримання чинного законодавства, прав і свобод громадян. Ці та інші поточні питання обговорюються (заслуховуються) на засіданнях Комітету, члени якого також беруть участь у роботі колегії СЗР України.

Контроль за витратою коштів Державного бюджету України на утримання Служби зовнішньої розвідки України здійснює Рахункова палата України.

Нагляд за додержанням Службою зовнішньої розвідки України законів України здійснюється Генеральним прокурором України і уповноваженими ним прокурорами.

Прийнятий Верховною Радою України Закон «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» створює правові умови впливу на забезпечення максимально можливої відкритості у діяльності держави в питаннях гарантування національної безпеки та оборони. Закон також передбачає цивільний контроль за діяльністю Служби зовнішньої розвідки України, який здійснюють громадяни України через громадські організації, членами яких вони є, через депутатів представницьких органів влади і особисто шляхом звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та його представника у справах захисту прав військовослужбовців або до іншого державного органу в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про звернення громадян».

Наявність подібного розподілу повноважень відповідає демократичним зразкам, наближена до основних принципів контролю за діяльністю розвідки відповідно до європейських норм.

4. Чи може СЗР України здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, обмежувати у зв’язку із цим особисту свободу громадян, допитувати їх чи проводити щодо них, їхнього житла, майна, телефонних чи інших повідомлень будь-які гласні або негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні?

Ні, Служба зовнішньої розвідки України не уповноважена на здійснення ані зазначених, ані будь-яких інших дій, що пов’язані із розслідуванням кримінальних правопорушень, оскільки відповідно до чинного законодавства України не є суб’єктом кримінального провадження.

Реформування сектору безпеки, розпочате ще у 2004 − 2005 роках на виконання європейських зобов’язань України, мало на меті повне позбавлення розвідувальних органів України будь-яких правоохоронних функцій. Відповідно до зазначеної концепції будувалася, зокрема, організаційна структура СЗР України, серед підрозділів якої ніколи не створювалися і, з огляду на покладені законом завдання, не могли створюватися слідчі підрозділи (які на сьогодні згідно зі статтею 38 нового Кримінального процесуального кодексу України можуть функціонувати виключно у складі органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державного бюро розслідувань).

Більш того, з прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України 2012 року остаточно на законодавчому рівні було закріплено той факт, що Служба зовнішньої розвідки України навіть опосередковано не може брати участі у кримінальному проваджені. Це відбулося шляхом формування у статті 41 Кримінального процесуального кодексу України та частині четвертій статті 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» вичерпного переліку державних органів, оперативні підрозділи яких уповноважені виконувати доручення слідчого, до яких СЗР України не віднесено.

5. Хто працює у Службі зовнішньої розвідки України?

До співробітників Служби зовнішньої розвідки України як військового формування належать військовослужбовці, службовці та працівники СЗР України.

З урахуванням поставлених перед СЗР України завдань у підрозділах агентурної, технічної розвідки, протидії міжнародному тероризму, інформаційно-аналітичних, юридичних, оперативно-технічних, забезпечення, навчальних закладах і науково-дослідних установах та інших працюють фахівці у галузях міжнародного права і міжнародних відносин, правознавства, економіки, політології, державного управління, журналістики, психології, прикладної математики, кібернетики, комп’ютерних технологій, системного аналізу, захисту інформації тощо, зі знаннями однієї або кількох іноземних мов.

Сьогодні простежується стійка тенденція до омолодження кадрів. У даний момент майже 27 відсотків особового складу СЗР України – це молоді люди у віці до 30 років. Переважна більшість оперативних співробітників має дві вищі освіти, в тому числі у сфері міжнародного права та економіки, кожен третій знає дві іноземні мови. Усі без винятку отримують необхідну спеціальну та мовну підготовки. Низка співробітників має вчені ступені кандидатів і докторів наук, почесні звання.

У той же час не всі співробітники СЗР України є професійними розвідниками. У Службі є немало посад, на яких працюють особи з вищою, середньою спеціальною або середньою освітою, котрі забезпечують функціонування будь-якого відомства.

6. Чи мають співробітники зовнішньої розвідки якийсь особливий статус?

Згідно із Законом “Про розвідувальні органи України” співробітники кадрового складу розвідувальних органів України під час виконання ними службових обов`язків перебувають під спеціальним захистом держави. Ніхто, крім органів державної влади та посадових осіб, які визначені цим Законом, не має права втручатися в їх службову діяльність.

Соціальний захист співробітників розвідувальних органів України та членів їх сімей, а також цивільних працівників, які уклали трудовий договір з розвідувальними органами України, гарантується законом.

Для захисту життя, здоров`я, житла і майна співробітників розвідувальних органів України та їх близьких родичів (дружина, чоловік, батьки, діти, рідні брати і сестри) від протиправних посягань і загроз у зв`язку із службовою діяльністю цих співробітників розвідувальні органи України здійснюють спеціальні заходи щодо забезпечення безпеки в порядку, передбаченому Законом України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” та іншими актами законодавства України. Рішення про вжиття цих заходів у кожному конкретному випадку приймаються керівником відповідного розвідувального органу.

Військовослужбовці розвідувальних органів мають право зберігати, носити, використовувати і застосовувати вогнепальну зброю в порядку, передбаченому Законом України “Про міліцію”.

У разі затримання співробітника кадрового складу розвідувального органу України за підозрою у скоєнні злочину або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його тримають окремо від інших осіб. Привід, затримання та арешт і пов`язані з цим обшук особи та огляд речей кадрового співробітника розвідувального органу при виконанні ним своїх службових обов`язків здійснюються тільки в присутності офіційних представників цього органу. Не підлягають огляду і затриманню транспортні засоби розвідувальних органів та їх кадрових співробітників при використанні цих засобів у службових цілях.

При затриманні, арешті або засудженні за межами України співробітників кадрового складу розвідувальних органів України у зв`язку з виконанням ними завдань, що покладені на розвідувальні органи України, держава сприяє звільненню їх та членів їх сімей.

У разі повної або часткової втрати співробітником кадрового складу розвідувального органу України професійної придатності в результаті його розшифрування або внаслідок інших не залежних від нього причин розвідувальний орган зобов`язаний працевлаштувати зазначеного співробітника або створити умови для його професійної перепідготовки.

Особливий правовий статус співробітників СЗР України та їх соціальний захист передбачені законодавством держави з урахуванням специфіки діяльності розвідувальних органів.

У той же час, статус співробітників розвідувального органу України не може бути використаний для досягнення цілей, які не пов`язані з виконанням їх функціональних обов`язків.

7. Як можна потрапити на службу до СЗР України?

З урахуванням специфіки діяльності Служби зовнішньої розвідки України питанням добору кадрів для роботи (служби) в розвідці надається надзвичайно важливого значення. Комплектування СЗР України новими кадрами пов’язане із системою пошуку, аналізу та практичного відбору кандидатів, які могли б успішно виконувати поставлені завдання. Цією роботою займаються співробітники кадрового апарату зовнішньої розвідки спільно з відповідальними співробітниками зацікавлених підрозділів.

Питання прийому на службу у СЗР України розглядаються в кожному конкретному випадку індивідуально. При цьому багато залежить як від особи самого кандидата (його особистих і ділових якостей, освіти, досвіду роботи за спеціальністю, знання ним конкретних іноземних мов тощо), так і від наявності вакансій, які необхідно заповнювати.

Якщо особа вважає, що відповідає поставленим перед кандидатами загальним вимогам, вона може надіслати на веб-сайт СЗР України своє докладне резюме із зазначенням контактних телефонів і адреси та мотиваційне повідомлення у формі вільного викладення, де обов’язково висвітлюються такі питання:
– Чим обумовлений Ваш інтерес до роботи у розвідці?
– В якій галузі розвідки Ви хотіли б працювати і чому?
– Які чинники впливають на Ваш вибір професії розвідника?
А також висловити власну думку з приводу проективних запитань:
– Що стимулює людину працювати ефективно?
– Чому людина обирає ту або іншу професію?
– Що може спонукати людину звільнитися з роботи?
У разі зацікавлення конкретною особою представників кадрового апарату з нею буде встановлено зв’язок з метою подальшого вивчення і оформлення на службу.

8. Які вимоги ставляться перед кандидатами на службу у зовнішній розвідці?

Перед кандидатами на роботу залежно від конкретної посади, на заміщення якої вони плануються, ставляться такі вимоги:
- бути громадянином України;
- мати стійкі патріотичні, моральні і мотиваційні установки для служби в СЗР України та загальне уявлення про специфіку розвідувальної роботи;
- мати відповідну освіту (вищу – для заміщення посад із числа осіб офіцерського складу і службовців, середню спеціальну або середню – для заміщення посад із числа осіб сержантського і старшинського складу);
- мати високі інтелектуальні, моральні, ділові, емоційно-вольові, комунікативні та інші якості, вміння працювати у складі команди, вільно орієнтуватися у загальнополітичних подіях у світі та Україні і вміти надавати їм аргументовану оцінку;
- вільно володіти (для конкретної посади), як мінімум, однією іноземною мовою або мати схильність до вивчення іноземних мов;
- мати добрий стан здоров’я та рівень фізичної підготовки;
– мати високий рівень загальної ерудованості;
– бути висококваліфікованим фахівцем з досвідом роботи у відповідній галузі;
– дотримуватися високих морально-етичних стандартів та норм законодавства України;
– бути фізично та психічно здоровим;
– постійно проживати на території України;
– бути відвертим та щирим при наданні інформації про себе, готовим до тривалих перевірочних заходів визначених Законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про державну таємницю», «Про запобігання корупції», «Про державну службу»;
– мати рівень фізичної підготовки, визначений наказом СЗРУ від 21.01.2013 № 15, зареєстрованим в Мін’юсті України 18.03.2013 за № 436/22968.

9. Які особливості оформлення на службу у СЗР України?

У СЗР України існує індивідуальний підбір кадрів. Служба сама визначає, які фахівці на даний момент більше потрібні: за освітніми характеристиками, знанням конкретних іноземних мов, досвідом роботи у певній сфері тощо.

Відбір і прийом кандидатів здійснюється на конкурсній добровільній і договірній основах.

Спочатку кадровим апаратом на підставі первинних матеріалів приймається рішення про доцільність і можливість вивчення та перевірки кандидата.

З метою визначення придатності до роботи за станом здоров’я кандидат направляється на медичне обстеження, яке проводиться спеціальною військово-медичною комісією.

Водночас у ході професійного психологічного відбору кваліфікованими психологами оцінюється рівень інтелектуального розвитку кандидата, його психологічна готовність до проходження служби в СЗР України, швидкість мислення, комунікабельність та інші професійно важливі якості.

Крім того, перед кандидатами ставляться вимоги, які обумовлені наявністю під час майбутньої роботи доступу до відомостей, що становлять державну і службову таємницю. Кожний прийнятий на службу в СЗР України бере на себе зобов’язання та дає підписку про нерозголошення відомостей, що охороняються законом і стали відомими йому в період роботи в розвідці.

Вивчення та перевірка кандидатів на роботу в СЗР України триває, як правило, до одного року. Про прийняте рішення кандидата інформує співробітник кадрового апарату.

Процес вивчення та перевірки кандидатів здійснюється з дотриманням усіх правових норм і інтересів особистості. Матеріали вивчення мають конфіденційний характер і не можуть розголошуватися чи передаватися іншим організаціям і особам. Тому кандидатам не слід побоюватися, що отримане відмовлення послужить підставою для обмеження їхніх прав чи якось вплине на подальшу кар’єру. З об’єктивних причин з десятків потенційних кандидатів співробітниками зовнішньої розвідки стають у кінцевому підсумку одиниці.

Рекомендуємо кандидатам самостійно перевірити рівень власної загальної ерудованості та обізнаності шляхом проходження тестів (Тесту структури інтелекту Амтхауера, Тесту вербального мислення, Тесту Айзенка) на визначення інтелектуального розвитку (IQ).

10. Які навчальні заклади є у СЗР України і як туди можна вступити?

Служба зовнішньої розвідки України має власну систему професійної підготовки співробітників. Зокрема, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року утворено Інститут СЗР України як відомчий вищий навчальний заклад, що здійснює згідно з державним замовленням підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації співробітників СЗР України.

Основними напрямами освітньої діяльності Інституту є:

  • підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за спеціальностями «Розвідувальна і контррозвідувальна діяльність» та «Технічна розвідка»;
  • перепідготовка та підвищення кваліфікації керівного, оперативного і оперативно-технічного складу.
Кандидатами на навчання можуть бути лише співробітники, які перебувають на військовій службі у СЗР України або (в рамках укладених договорів) співробітники інших державних органів України. Прийом на навчання у магістратурі здійснюється на конкурсній основі за результатами вступних випробувань.

11. Що являє собою контракт, який необхідно підписувати під час прийняття на військову службу у СЗР України?

У відповідності з Указом Президента України “Про Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби зовнішньої розвідки України” при прийнятті на військову службу кожна особа підписує контракт. Контракт про проходження військової служби у Службі зовнішньої розвідки України – це письмова угода, що укладається між громадянином України і державою, від імені якої виступає Служба зовнішньої розвідки України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.

Контракт укладається у двох примірниках, підписується особою, яка вступає на військову службу, і відповідною посадовою особою Служби зовнішньої розвідки України, скріплюється гербовою печаткою і зберігається у кожної із сторін.

Контракт є підставою для видання наказу про прийняття особи на військову службу за контрактом.

У відповідності з контрактом громадянин добровільно бере на себе зобов`язання проходити військову службу у Службі зовнішньої розвідки України протягом строку дії контракту на умовах і в порядку, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють проходження військової служби у Службі зовнішньої розвідки України, та сумлінно виконувати вимоги військових статутів Збройних Сил України, нормативно-правових актів Служби зовнішньої розвідки України, інших актів законодавства, службові обов`язки, накази командирів і начальників.

У свою чергу Служба зовнішньої розвідки України згідно з контрактом зобов`язується забезпечувати громадянину додержання соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод його та членів його сім`ї, включаючи надання пільг, гарантій та компенсацій, установлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, які визначають статус військовослужбовців та порядок проходження військової служби, зокрема:
- фінансове, матеріальне та інше забезпечення відповідно до норм та порядку, встановлених законодавством України та нормативно-правовими актами Служби зовнішньої розвідки України;
- державне обов`язкове особисте страхування на випадок загибелі, смерті або втрати працездатності, що сталася внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби.
За згодою сторін можуть бути зазначені й інші умови контракту.
Перший контракт про проходження військової служби в Службі зовнішньої розвідки України укладається на 5 років. Після закінчення строку контракту військова служба може бути продовжена за новим контрактом на 5 років щоразу до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

12. Хто із співробітників СЗР України може бути відряджений для роботи за кордоном? Що необхідно для того, щоб потрапити на роботу за кордон?

Система добору кандидатів на довготермінове закордонне відрядження із числа співробітників СЗР України мало чим відрізняється від практики, яка на сьогодні застосовується іноземними розвідслужбами. Зрозуміло, що до таких співробітників висуваються більш жорсткі вимоги з огляду на специфіку роботи в умовах закордону і ті завдання, що перед ними ставляться на період перебування у тривалому відрядженні.

При вирішенні питання про направлення до тієї чи іншої країни враховується, у першу чергу, рівень професійної підготовки співробітника. Він повинен мати достатній досвід роботи, глибокі знання, високий рівень загальної та країнознавчої підготовки, вагомі результати діяльності за займаною посадою, бездоганну репутацію, уміти самостійно приймати рішення та володіти іншими якостями, необхідними в умовах тривалого перебування за кордоном.

Одним з важливих інструментів розвідника є іноземні мови, від чого значною мірою залежить ефективність його роботи за кордоном. Тому досконале володіння щонайменше однією іноземною мовою (залежно від країни перебування) є обов’язковим.

Крім цього, до уваги береться стан здоров’я, особливо коли йдеться про країну зі складними кліматичними умовами, наявність у співробітника посвідчення водія та володіння відповідними навичками тощо.

В цілому ж при доборі кандидатів на довготермінове закордонне відрядження у СЗР України керуються головним принципом: за кордон мають їхати насамперед ті представники розвідки, які не тільки хочуть, а й можуть самовіддано працювати і довели своє вміння на практиці.

13. На яких посадах працюють жінки у зовнішній розвідці? Яку потрібно мати освіту жінкам, щоб працювати у СЗР України?

Сьогодні жінки складають близько 30 відсотків від загальної чисельності співробітників СЗР України. Здебільшого вони працюють в аналітичних підрозділах, режиму та документального забезпечення, міжнародного співробітництва, навчальному закладі, підрозділах адміністративно-господарського, фінансового забезпечення. Працюють жінки і в підрозділах агентурної та технічної розвідки, а також за кордоном.

Серед жінок – співробітниць зовнішньої розвідки найбільше за освітою філологів, психологів, юристів, економістів. Певна кількість посад, які займають жінки, пов’язана з необхідністю досконалого володіння іноземними мовами.

У СЗР України створені всі необхідні умови для того, щоб жінки змогли проявити свої здібності повною мірою, досягти кар’єрних успіхів, постійно вдосконалюватися. Кожна жінка, яка приходить на роботу в зовнішню розвідку при бажанні і докладанні відповідних зусиль має всі можливості реалізувати свої знання, вміння, здорові амбіції й стати успішною у багатьох сферах діяльності.

14. Як здійснюється медичне забезпечення співробітників Служби зовнішньої розвідки України?

Військовослужбовці та пенсіонери з числа військовослужбовців СЗР України (яким відповідно до законодавства надані пільги щодо безоплатного користування військово-медичними закладами) забезпечуються безоплатною кваліфікованою медичною допомогою у військово-медичних закладах СЗР України та інших військових формуваннях.

Зокрема, безпосередньо у складі Служби зовнішньої розвідки України створений і функціонує Медичний центр. У Медичному центрі СЗР України проводиться надання лікарями-фахівцями терапевтичної, хірургічної, стоматологічної, отоларингологічної, офтальмологічної та гінекологічної медичної допомоги як у плановому порядку, так і невідкладно.

З метою покращення медичного забезпечення, як складової частини соціального захисту співробітників СЗР України, укладено договір між СЗР України та Військово-медичним управлінням СБ України про надання медичної допомоги військовослужбовцям Служби зовнішньої розвідки України, пенсіонерам з числа військовослужбовців СЗР України (яким відповідно до законодавства надані пільги щодо безоплатного користування військово-медичними закладами). Цей договір визначає порядок медичного забезпечення вищезазначених категорій осіб у закладах охорони здоров’я СБ України, згідно якого надання медичної допомоги військовослужбовцям центральних підрозділів СЗР України лікарями-фахівцями ВМУ СБ України проводиться тільки за направленням Медичного центру СЗР України. Військовослужбовцям регіональних підрозділів СЗР України, пенсіонерам з числа військовослужбовців СЗР України (яким відповідно до законодавства надані пільги щодо безоплатного користування військово-медичними закладами) медична допомога у військово-медичних підрозділах ВМУ СБУ надається за їх зверненням.

На договірних засадах проводиться військово-лікарська експертиза, медичні огляди кандидатів на військову службу до СЗР України. Також укладено договори про надання медичної допомоги з госпіталями Міністерства оборони України у м. Києві та деяких регіонах.

В межах бюджетних асигнувань військовослужбовці СЗР України та члени їхніх сімей забезпечуються пільговими санаторно-курортними путівками з оплатою 25% вартості путівок для військовослужбовців та 50% вартості – для членів їхніх сімей. Санаторно-курортне забезпечення, як складова частина соціального захисту військовослужбовців СЗР України та членів їх сімей, пенсіонерів СЗР України з числа військовослужбовців та членів їх сімей, здійснюється Службою безпеки України згідно із статтею 6 Указу Президента України від 14.10.2004 №1239/2004 «Про Службу зовнішньої розвідки України».