Спірін Павло Олександрович

8 липня 1928 року народився Спірін Павло Олександрович – фахівець з підготовки розвідників-нелегалів.

З майже сорок років служби П.О. Спіріна в органах держбезпеки двадцять п’ять років він працював у зовнішній розвідці: займався добором, вивченням, підготовкою кандидатів для роботи з нелегальних позицій, здійснював різноманітні заходи на каналах зв’язку з розвідниками-нелегалами. Двічі перебував у довготермінових відрядженнях за кордоном.

П.О. Спірін упродовж семи років очолював другий відділ Першого управління КДБ Української РСР, який здійснював пошук кандидатів для роботи за кордоном в особливих умовах, він був особисто знайомий з Рудольфом Абелем та радистом Ріхарда Зорге Максом Клаузеном.

Розпочав службу в органах держбезпеки з роботи в бюро перепусток Ради Міністрів УРСР та охорони однієї з державних дач Микити Хрущова у Святошино під Києвом. Згодом перейшов на оперативну роботу.

Після поглибленого вивчення спеціальних дисциплін, німецької і англійської мови був направлений у закордонне відрядження до Німецької Демократичної Республіки у Апарат представництва КДБ СРСР при Міністерстві державної безпеки НДР. Підтримував зв’язки з радянськими розвідниками, котрі працювали в різних країнах з нелегальних позицій. Виводив нелегалів за кордон та зустрічав їх на території НДР під час їхніх транзитних поїздок у відпустку або в інших справах на батьківщину.

Брав участь у заключній стадії історичної операції з обміну радянського розвідника Рудольфа Абеля на американського льотчика Пауерса, збитого над територією СРСР і звинуваченого у шпигунстві: входив до групи прикриття, яка складалася з дев’яти осіб і повинна була гарантувати безпеку основних учасників операції безпосередньо після обміну.

Після звільнення зі служби П. Спірін багато років передавав свої знання та досвід молодим співробітникам української зовнішньої розвідки, займався створенням музейної експозиції та особисто проводив екскурсії у Центрі професійного і патріотичного виховання співробітників Головного управління розвідки СБУ (пізніше – СЗР України).