Святогоров Олександр Пантелеймонович

15 грудня 1913 року в Харкові народився Святогоров Олександр Пантелеймонович – один з найвизначніших розвідників періоду Другої світової війни.

Напередодні окупації Запоріжжя фашистами Святогорова було включено до складу оперативної групи при Першому Управлінні НКВС УРСР, яка готувала агентуру, що мала залишатися на окупованій території з диверсійними та розвідувальними завданнями, а також забезпечувала виведення цієї агентури за лінію фронту. Також йому було наказано здійснити підготовчу роботу для організації диверсій у Харкові. Одна з них була надзвичайно вдалою: у будинку, де поселився комендант міста фон Браун, заздалегідь було встановлено два вибухових пристрої, у результаті підриву яких під час наради загинуло близько двох десятків вищих офіцерів вермахту.

На завершальному етапі війни О.П. Святогоров служив у розвідувально-диверсійних групах, які діяли проти фашистів у Польщі й Чехословаччини. Йому вдалося виявили ворожу агентуру всередині партизанського загону «Задністровці», а потім розробити й реалізувати операцію із проникнення у Люблінську розвідувальну школу абвера. Багатоходова комбінація завершилася одержанням важливої інформації про її керівний та особовий склад і навіть фотознімків курсантів школи, що допомогло співробітникам радянської контррозвідки багатьох з них виявити і знешкодити.
Причетний О.П. Святогоров також до захоплення у полон кількох важливих офіцерів вермахту, переданих фронтовій розвідці 2-го Українського фронту, зокрема начальника контррозвідки 24 німецької дивізії гауптмана Файльгенгауера, який виконував особисті доручення адмірала Канаріса.

По закінченню війни Святогоров працював у Братиславі генеральним консулом, поєднуючи амплуа дипломата і розвідника. Пізніше було два довготривалих закордонних відрядження до Чехословаччини, робота у Німеччині, Франції й Англії, де він виконував відповідальні завдання Центру, вербував важливі джерела інформації для радянської розвідки, впроваджував агентуру в іноземні спецслужби.

Святогорову присвячені книги «Подвійна пастка», «Його звали Зорич», «Фронт в тилу вермахту», «Смерть і життя поряд» та інші. Він став одним з прототипів героя-розвідника Олександра Бєлова – Йогана Вайса з кінофільму «Щит і меч». Саме після фільму прийшли і слава, і пошана, і високі нагороди з рук Президента України.

За виконання важливих завдань і заслуги перед Батьківщиною у різні роки Олександр Святогоров був нагороджений орденами «Червоної Зірки», «Вітчизняної війни» II ступеня, «Богдана Хмельницького» III ступеня і «За заслуги» III ступеня, а також зарубіжними орденами: Польщі – «Партизанський військовий хрест», Чехословаччини – «Військовий хрест», «Орден Словацького Народного Повстання», «Червона Зірка ЧРСР» та багатьма медалями.