Бурлаченко Григорій Федорович

16 грудня 1914 року у шахтарській родині, яка працювала на руднику імені Артема поблизу Кривого Рогу Катеринославської губернії народився Бурлаченко Григорій Федорович.

До 1939 року Г.Ф. Бурлаченко перебував у довгостроковому службовому відрядженні в Китаї від Управління розвідки Генерального штабу РСЧА як шифрувальник. Через дуже напружену військово-політичну обстановку усім розвідникам доводилося діяти з ризиком для життя, а шифрувальники взагалі перебували на особливому режимі.
По поверненню з-за кордону Г.Ф. Бурлаченка переводять до органів держбезпеки і направляють до Харкова на навчання у міжкрайовій школі Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР. У вересні 1939 року він стає оперуповноваженим Особливого відділу НКВС Харківського військового округу, потім нетривалий час працює в Управлінні НКВС у Львові, а у передвоєнні роки – у центральному апараті НКВС Української РСР.

Під час Другої світової війни Г.Ф. Бурлаченко займався організацією партизанського руху в тилу ворога, обіймав різні керівні посади у Наркоматі держбезпеки. У 1943-1944 роках працює заступником командира з розвідки партизанського з’єднання Василя Бегми. За вказівкою Центру партизанами були здійснені численні диверсійні операції в тилу ворога, добувалася важлива розвідувальна інформація для командування Радянської Армії.

Восени 1944 року його відкликали до центрального апарату НКВС УРСР і призначили керівником спеціальної оперативної групи Першого управління НКДБ УРСР, яка мала діяти на території Румунії. Особливість її діяльності полягала в тому, що Румунія була союзницею Німеччини у Другій світовій війні, тому виникала нагальна потреба у добуванні об’єктивної інформації про подальші шляхи розвитку цієї країни, плани румунського уряду щодо СРСР, наявність воєнізованих формувань, які могли перешкоджати переміщенню радянських військ. Бурлаченком було відновлено зв’язок з агентурою, виведеною до Румунії ще до війни, та придбано кілька нових цінних джерел інформації. Завдяки цьому вдалося добути важливу інформацію про діяльність німецької агентури на території Румунії, готової будь-якої миті розпочати шпигунсько-диверсійну роботу проти Радянського Союзу і його союзників. Одержано відомості про таємний візит до Бухареста резидента англійської розвідки Арчибальда Гібсона, який разом зі своїми підлеглими активно діяв у Румунії ще у 1930-ті роки і не приховував, що прибув для організації розвідувальної роботи проти СРСР.

У післявоєнний період, за погодженням з центральним апаратом радянської зовнішньої розвідки, Київ одержав право створювати у прикордонних з Україною державах так званих підрезидентур Першого управління МДБ УРСР під прикриттям радянських дипломатичних і торговельних представництв. Григорій Бурлаченко очолював таку розвідувальну структуру в Румунії до 1948 року. Після повернення в Україну був призначений заступником начальника 1-го відділу Першого управління МДБ Української РСР. Після того, як внаслідок структурних реорганізацій Перше управління МДБ УРСР ліквідували і на його основі був створений 1-й (розвідувальний) відділ МДБ УРСР, Бурлаченко обійняв посаду начальника цього відділу. Загалом він керував підрозділом зовнішньої розвідки в Україні з червня 1950 року по квітень 1953 року.