М`якушко Василь Омельянович

11 січня 1923 року на хуторі М`якушки Решетилівського району Полтавської області народився М`якушко Василь Омельянович.

Василь М`якушко вважається одним із найбільш заслужених, авторитетних і легендарних представників української зовнішньої розвідки післявоєнного періоду. Із 1967 по 1971 рік він був начальником Першого (розвідувального) управління КДБ УРСР, а потім ще упродовж 13 років керував розвідкою вже як заступник Голови КДБ УРСР. Він пройшов усі щаблі оперативної роботи, шість років успішно працював під прикриттям у Франції, став першим в Україні генералом-розвідником.

Але до того як Василь М`якушко почав займатися підбором кандидатів для служби в розвідці й контррозвідці, йому довелося пройти фронт: воював на Південно-Західному фронті, був тяжко пораненний, лікувався у військовому госпіталі, знову воював вже на Північно-Кавказькому фронті.

Після закінчення у 1954 році 101-ї розвідувальної школи Василь М`якушко діяв у Франції під дипломатичним прикриттям у паризькій резидентурі радянської зовнішньої розвідки, пройшов усі щаблі оперативної роботи, працював у представництві СРСР у ЮНЕСКО.

У Франції він перебував майже шість років, фактично два терміни, що у ті часи було швидше винятком з правил.  За час роботи за кордоном М`якушці вдалося утвердитися як успішному розвіднику-агентуристу, досвідченому співробітнику, спроможному самостійно вирішувати широке коло завдань. На його рахунку був цілий ряд цінних джерел інформації, особисто підібраних, вивчених і залучених до співпраці.

Проте через зраду одного з агентів, з яким контактував М`якушко, Центр призупинив його місію і таємно вивіз Василя Омельяновича та його дружину з двома синами на Батьківщину.

Після повернення до СРСР Василя М`якушка було призначено на посаду заступника начальника управління розвідки в Україні, а через три роки – начальника управління розвідки. За час його керівництва розвідкою кандидати в розвідники-нелегали, підібрані в Україні, щороку одержували високу оцінку Центрального апарату зовнішньої розвідки Радянського Союзу. Йому вдалося переконати Москву і добитися відкриття за кордоном важливого представництва України, з позицій якого було налагоджено добування розвідувальної інформації в інтересах республіки.

Практично упродовж 23 років Василь М`якушко здійснював керівництво діяльністю підрозділів зовнішньої розвідки радянської України. Потім ще п`ять років працював у представництві КДБ СРСР при МВС Болгарії.

У відставку Василь Омельянович вийшов у 1991 році у званні генерал-майора, маючи понад 40 років служби в розвідці. Він продовжував постійно підтримувати зв’язок із СЗР України, був обраний почесним президентом Фонду ветеранів зовнішньої розвідки України, часто виступав перед співробітниками, ділився спогадами про розвідувальні операції, передаючи свої знання і досвід новому поколінню українських розвідників.

Василь М`якушко нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни I ступеня, Трудового Червоного Прапора (двічі), Богдана Хмельницького III ступеня, «За заслуги» III ступеня і багатьма медалями.