Березняк Євген Степанович

25 лютого 1914 року у Катеринославі (нині – Дніпропетровськ) народився Березняк Євген Степанович.

Євген Березняк, він же капітан Михайлов, він же «Голос», мав виконати важливе завдання розвідувального відділу 1-го Українського фронту з проникнення в глибокий тил німецько-фашистських військ і здійснення розвідки оборонних укріплень на берегах Вісли і в районі Кракова, куди планувався основний удар радянських військ.

З різних джерел групі Березняка вдалося добути надзвичайно важливу інформацію про намір фашистів при своєму відступі одночасно підірвати старовинні архітектурні шедеври колишньої польської столиці. Розвідники встановили, що у Кракові спеціальні команди вдень і вночі підвозили вибухівку до Ягеллонського університету, театру Словацького, замку польських королів Вавель, Маріацького костьолу, Ратушної вежі та інших старовинних пам’яток, прокладали на півметровій глибині кабель, у передмісті у форті Пастернак був розташований підривний пункт, від якого німці також тягнули замаскований кабель.

«Ваші дані надзвичайно важливі, – зазначалося в одній з радіограм, отриманих розвідниками з Центру. – Всіма силами зосередьте увагу на оборонних обводах Кракова та інженерних спорудах вздовж лівого берега Вісли».

В ідеалі потрібна була цілісна карта оборони Кракова з необхідними позначками. З цією метою розвідники відстежили і захопили в полон головного інженера укріпрайону майора Курта Пеккеля, який погодився на співпрацю, надав координати оборонних споруд по квадратах та допоміг скласти карту мінування Кракова.

Коли радянські війська наблизилися до міста, Березняк послав назустріч їм свого заступника. Тому вдалося встановити зв’язок з командуванням головних частин і передати свіжу інформацію про мінування і місце прокладки кабелю. Як з’ясувалося, фронтова розвідка мала інформацію про підготовку до підриву Кракова і від інших груп, та найточніші відомості були від розвідгрупи «Голос». До форту одразу послали саперів, які знайшли кабель і перерізали його у кількох місцях. Краків було врятовано.

Після війни і звільнення зі служби Євген Березняк займався педагогічною діяльністю і досяг значних успіхів: став начальником Управління шкіл міністерства освіти УРСР, заслуженим учителем, кандидатом педагогічних наук, почесним академіком Академії педагогічних наук України.

Польський уряд за участь у врятуванні Кракова нагородив його найвищим військовим орденом – «Віртуті Мілітарі» та «Золотим хрестом партизанської слави». Його ім’я навічно занесене у списки почесних громадян міста. У залі Слави Головного управління розвідки Генерального штабу Радянської армії його портрет знаходився поруч із портретами легендарних розвідників Зорге, Маневича, Вершигори.

Після проголошення незалежності України Євгену Березняку було присвоєно військове звання генерал-майор у відставці та удостоєно звання Героя України.

Помер Євген Березняк 24 листопада 2013 року у Києві не доживши  трьох місяців до свого 100-річчя.