Недайкаша Василь Денисович

20 березня 1896 року в селі Глодоси Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (тепер Новоукраїнський район Кіровоградської області) народився Недайкаша Василь Денисович – видатний український військовий, громадський і культурний діяч, вільний козак, отаман, просвітянин, педагог, розвідник.

У двадцяті роки минулого століття  він боровся за створення незалежної і самостійної України. У 1918 році Василь Недайкаша був обраний отаманом Глодоського вільного козацтва, у 1919 році командував кулеметною сотнею 14-го полку Низових запорожців 5-ї Селянської дивізії Київської групи, а у період 1920-1922 рр. командував 6-м куренем Низових запорожців 2-ї Запорозької бригади 1-ї Запорозької дивізії Армії УНР.

З 1928 року Василь Недайкаша керував 1-м (розвідувальним) сектором 2-ї секції (розвідка і контррозвідка) Генштабу Військового міністерства Державного Центру УНР в екзилі.

Сектор, який очолював Недайкаша, мав назву «Наступ» і здійснював розвідувальну діяльність на території радянської України. Виконуючи спеціальні завдання еміграційного уряду, Василь Денисович особисто неодноразово переходив кордон з Україною, тривалий час нелегально перебував на її території, добував розвідувальну інформацію. Йому вдалося створити на території УСРР розгалужену мережу розвідувальних пунктів.

Протягом тривалого часу представники органів радянської держбезпеки неодноразово намагалися завербувати Недайкашу, але їм це так і не вдалося. За свідченням самих агентів ОДПУ, це була марна робота:  Василь Недайкаша як під час своєї активної діяльності в період визвольного руху, так і після відходу від справ був і залишався патріотом України та вірним бійцем боротьби за незалежність України.

У одному з нещодавно розсекречених СЗР України цілком таємних документів Міністерства державної безпеки УРСР, датованому листопадом 1952 року, зазначено: «Наша резидентура предпринимала неоднократные попытки к разоблачению «Жука» (оперативний псевдонім Недайкаші) в двурушничестве и намеревалась его перевербовать, но имея дело с опытным разведчиком успеха не имела».

У 1939 році, перебуваючи у Сансі (Франція), Недайкаша був одним із ініціаторів вступу українських добровольців до Французького іноземного легіону для боротьби з гітлерівськими загарбниками. Після Другої світової війни Недайкаша обирався одним із керівників Товариства бувших вояків-українців у Франції.