Де розташовується Служби зовнішньої розвідки (СЗР) України?

Головний офіс СЗР України розташований у Києві на вулиці Нагірній. Окремі підрозділи розміщені в інших районах столиці та різних регіонах України.

Чим займається Служба зовнішньої розвідки України?

СЗР України, як розвідувальний орган, здійснює розвідувальну діяльність у зовнішньополітичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній, екологічній сферах, сфері кібербезпеки.

СЗР України на виконання основних завдань розвідки:

1) здійснює добування, аналітичне опрацювання, оброблення і надання розвідувальної інформації її споживачам у встановленому Законом України «Про розвідку» порядку;

2) проводить заходи з метою сприяння реалізації національних інтересів України, забезпечення безпеки та участі у формуванні і реалізації державної політики у визначених законом сферах, посилення обороноздатності держави, економічного та науково-технічного розвитку;

3) виявляє та визначає ступінь зовнішніх загроз національній безпеці України, у тому числі у кіберпросторі, життю, здоров’ю її громадян та об’єктам державної власності за межами України, організовує і проводить спеціальні (активні) заходи щодо таких загроз та з протидії іншій діяльності, що становить зовнішню загрозу національній безпеці України;

4) у межах визначених законодавством повноважень бере участь у забезпеченні безпеки закордонних дипломатичних установ України, у тому числі шляхом організації та проведення уповноваженими особами цих установ відповідних заходів;

5) сприяє спеціально уповноваженому органу державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності у здійсненні контррозвідувального забезпечення закордонних дипломатичних установ України, безпеки співробітників цих установ та членів їх сімей у державі перебування, відряджених за кордон громадян України, які обізнані у відомостях, що становлять державну таємницю, а також охороні державної таємниці в цих установах;

6) бере участь у боротьбі з тероризмом, протидії розвідувально-підривній діяльності проти України, транснаціональній організованій злочинності та іншій злочинній діяльності, що становлять зовнішню загрозу національній безпеці України;

7) бере участь у заходах державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, зокрема з метою запобігання та протидії розповсюдженню зброї масового знищення і засобів її доставки, незаконному обігу товарів військового призначення та подвійного використання;

8) забезпечує власну безпеку;

9) здійснює співробітництво з компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями.

Кому підпорядкована і підконтрольна СЗР України?

Загальне керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснюється Президентом України. Безпосереднє керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснює її Голова, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України.

Президентський контроль здійснюється через функцію управління Главою держави Службою зовнішньої розвідки України, призначення її керівників, постановку завдань та підзвітність СЗР України щодо їх виконання, а також контроль за повсякденною діяльністю розвідки через Раду національної безпеки і оборони України.

У визначених Конституцією України та законами України межах парламентський контроль забезпечується комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесено питання забезпечення контрольних функцій Верховної Ради України за діяльністю органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів спеціального призначення та розвідувальних органів, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Рахунковою палатою.

Контроль за використанням коштів державного бюджету розвідувальними органами або іншими суб’єктами розвідувального співтовариства, якщо таке використання пов’язане з їх залученням до виконання розвідувальних завдань, а також за дотриманням ними законодавства під час здійснення операцій з бюджетними коштами здійснюється Рахунковою палатою (державний зовнішній фінансовий контроль).

Громадяни України беруть участь у здійсненні демократичного цивільного контролю у спосіб, визначений Конституцією України та законами України, з урахуванням вимог статті 46 Закону України «Про розвідку». Інформація про діяльність СЗРУ оприлюднюється в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті в обсязі, визначеному керівником відповідного розвідувального органу.

Хто працює у Службі зовнішньої розвідки України?

Співробітниками СЗР України є військовослужбовці та державні службовці кадрового складу, а також військовослужбовці, державні службовці та працівники, які не належать до кадрового складу СЗР України.

На співробітників розвідувальних органів, які є військовослужбовцями, поширюються положення законодавства про проходження військової служби, соціальний та правовий захист військовослужбовців у частині відносин, не врегульованих Законом України «Про розвідку».

На співробітників розвідувального органу, які є державними службовцями, та інших працівників поширюються положення законодавства про державну службу та працю в частині відносин, не врегульованих зазначеним Законом.

З урахуванням поставлених перед СЗР України завдань у підрозділах агентурної, технічної розвідки, протидії міжнародному тероризму, інформаційно-аналітичних, юридичних, оперативно-технічних, забезпечення, навчальних закладах і науково-дослідних установах та інших працюють фахівці у галузях міжнародного права і міжнародних відносин, правознавства, економіки, політології, державного управління, журналістики, психології, прикладної математики, кібернетики, комп’ютерних технологій, системного аналізу, захисту інформації тощо, зі знаннями однієї або кількох іноземних мов.

Переважна більшість оперативних співробітників має дві вищі освіти, зокрема у сфері міжнародного права та економіки, кожен третій знає дві іноземні мови. Усі без винятку отримують необхідну спеціальну та мовну підготовки. Низка співробітників має вчені ступені кандидатів і докторів наук, почесні звання.

Водночас не всі співробітники СЗР України є професійними розвідниками. У Службі працюють особи з вищою, середньою спеціальною або середньою освітою, котрі забезпечують функціонування будь-якого відомства.

Чи мають співробітники зовнішньої розвідки якийсь особливий статус?

Згідно із Законом “Про розвідку” співробітники розвідувального органу під час виконання ними посадових (службових) обов’язків перебувають під захистом держави відповідно до закону. Ніхто не має права неправомірно втручатися у службову діяльність співробітників розвідувального органу або чинити перешкоди в реалізації ними повноважень, визначених законодавством. Статус співробітника розвідувального органу може використовуватися виключно для досягнення цілей, пов’язаних із виконанням покладених на ці органи завдань та здійсненням функцій, визначених зазначеним Законом.

Співробітники кадрового складу несуть дисциплінарну відповідальність на підставах та в порядку, визначених законодавством.

У разі затримання співробітника кадрового складу під час виконання ним посадових (службових) обов’язків за підозрою у вчиненні злочину або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його утримують окремо від інших осіб. Уповноважена службова особа, яка здійснює привід, затримання чи арешт співробітника кадрового складу під час виконання ним посадових (службових) обов’язків, зобов’язана негайно повідомити про це розвідувальний орган – СЗР України. Привід, затримання чи арешт і пов’язані з цим обшук особи та/або огляд речей співробітника кадрового складу під час виконання ним посадових (службових) обов’язків здійснюються виключно у присутності уповноважених представників СЗР України.

Особливості притягнення до відповідальності співробітників кадрового складу та осіб, залучених до конфіденційного співробітництва, у разі порушення ними закону при виконанні розвідувального (спеціального) завдання відповідно до статті 21 Закону Україн «Про розвідку» визначаються законом.

Шкода, завдана рішеннями, діями чи бездіяльністю співробітника кадрового складу та осіб, залучених до конфіденційного співробітництва, у зв’язку з виконанням розвідувальних завдань, відшкодовується державою у порядку, визначеному законом, і не тягне за собою відповідальності такої особи, крім випадків встановлення в її діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили.

Як можна потрапити на службу до СЗР України?

З урахуванням специфіки діяльності Служби зовнішньої розвідки України питанням добору кадрів для військової служби (роботи) в розвідці надається надзвичайно важливого значення. Комплектування СЗР України новими кадрами пов’язане із системою пошуку, аналізу та практичного відбору кандидатів, які могли б успішно виконувати поставлені завдання. Цією роботою займаються співробітники кадрового апарату спільно з відповідальними співробітниками зацікавлених підрозділів.

Питання прийому на військову службу чи роботу в СЗР України розглядаються в кожному конкретному випадку індивідуально. При цьому багато залежить як від особи самого кандидата (його особистих і ділових якостей, освіти, досвіду роботи за спеціальністю, знання ним конкретних іноземних мов тощо), так і від наявності вакансій, які необхідно заповнювати.

Якщо особа вважає, що відповідає поставленим перед кандидатами загальним вимогам, вона може надіслати на електронну адресу СЗР України inform@szru.gov.ua своє докладне резюме із зазначенням контактних телефонів і адреси та мотиваційне повідомлення у формі вільного викладення, де обов’язково висвітлюються такі питання:

– чим обумовлений Ваш інтерес до роботи у розвідці?

– у якій галузі розвідки Ви хотіли б працювати і чому?

– які чинники впливають на Ваш вибір професії розвідника?

А також висловити власну думку з приводу проективних запитань:

– що стимулює людину працювати ефективно?

– чому людина обирає ту або іншу професію?

– що може спонукати людину звільнитися з роботи?

У разі зацікавлення конкретною особою, представники кадрового апарату зв’яжуться з нею задля подальшого вивчення і оформлення на службу.

Які вимоги ставляться перед кандидатами на службу у зовнішній розвідці?

Пункт 1 статті 31 Закону України «Про розвідку» визначає, що співробітниками розвідувальних органів можуть бути громадяни України, які за віком, освітою, станом здоров’я та своїми особистими якостями здатні виконувати відповідні посадові (службові) обов’язки, пройшли відбір і перевірку у зв’язку з призначенням на посади в цих органах.

Усі кандидати на службу (роботу) в СЗР України повинні мати стійкі патріотичні, моральні і мотиваційні установки для служби (роботи) в СЗР України; відповідну освіту (вищу – для заміщення посад офіцерського складу і службовців, професійно-технічну або загальну середню – для заміщення посад сержантського і старшинського складу); постійно проживати на території України; бути відвертими і щирими під час надання інформації про себе, готовим до перевірочних заходів, визначених Законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про державну таємницю», «Про запобігання корупції», «Про державну службу».

Кандидати для заміщення посад офіцерського складу повинні мати високі інтелектуальні, емоційно-вольові, комунікативні якості, вміння працювати у складі команди, вільно орієнтуватися у загальнополітичних подіях у світі та в Україні і вміти надавати їм аргументовану оцінку; вільно володіти як мінімум, однією іноземною мовою або мати схильність до вивчення іноземних мов.

Водночас пункт 2 статті 31 Закону України "Про розвідку" передбачає, що співробітником розвідувального органу не може бути особа:

1) яка визнана або визнавалася недієздатною, цивільна дієздатність якої обмежена або була раніше обмежена;

2) яка має громадянство (підданство) іноземної держави або особа без громадянства;

3) близькі родичі якої (дружина, чоловік, діти, батьки, рідні брати і сестри) мають громадянство (підданство) іноземної держави, яка визнана відповідно до чинного законодавства державою-агресором, або є особами без громадянства;

4) засуджена за умисне вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, у тому числі особа, судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку;

5) яка має непогашену або незняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої;

6) щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав;

7) до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією;

8) яка відмовилася від проходження перевірки, пов’язаної з призначенням на посади співробітників розвідувальних органів, або не пройшла таку перевірку, у тому числі відмовилася від психофізіологічного дослідження із застосуванням технічних засобів фіксації реакцій людини, відмовилася від оформлення допуску до державної таємниці або їй відмовлено в наданні такого допуску, якщо для виконання нею службових обов’язків потрібен такий допуск;

9) яка має захворювання, що перешкоджають проходженню служби (роботі) у розвідувальному органі. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби (роботі) у розвідувальному органі, визначається актом цього органу або центрального органу виконавчої влади, у підпорядкуванні якого функціонує розвідувальний орган, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я;

10) яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу (роботу) у розвідувальний орган.

Які особливості оформлення на службу у СЗР України?

У СЗР України існує індивідуальний підбір кадрів. Служба сама визначає, які фахівці на цей момент більше потрібні: за освітніми характеристиками, знанням конкретних іноземних мов, досвідом роботи у певній сфері тощо.

Відбір кандидатів відбувається на конкурсних та добровільних засадах.

Прийом на військову службу здійснюється за контрактом.

На зайняття вакантної посади державної служби оголошується проведення конкурсу, про що повідомляється на сайті СЗРУ.

Спочатку кадровим апаратом на підставі первинних матеріалів приймається рішення про доцільність і можливість вивчення та перевірки кандидата.

З метою визначення придатності до військової служби за станом здоров’я кандидат направляється на медичне обстеження, яке проводиться спеціальною військово-лікарською комісією, до роботи – медичне обстеження лікарською комісією за місцем проживання.

Під час професійного психологічного відбору кваліфікованими психологами оцінюється рівень інтелектуального розвитку кандидата, його психологічна готовність до проходження служби в СЗР України, швидкість мислення, комунікабельність та інші професійно важливі якості.

Крім того, перед кандидатами ставляться вимоги, які обумовлені наявністю під час майбутньої роботи доступу до відомостей, що становлять державну і службову таємницю. Кожний прийнятий на службу в СЗР України бере на себе зобов’язання та дає підписку про нерозголошення відомостей, що охороняються законом і стали відомими йому у період роботи в розвідці.

Вивчення та перевірка кандидатів на роботу в СЗР України триває, як правило, до одного року. Процес вивчення та перевірки кандидатів здійснюється з дотриманням усіх правових норм і інтересів особистості. Матеріали вивчення мають конфіденційний характер і не можуть розголошуватися чи передаватися іншим організаціям і особам. Тому кандидатам не слід побоюватися, що отримане відмовлення буде підставою для обмеження їхніх прав чи якось вплине на подальшу кар’єру. З об’єктивних причин з десятків потенційних кандидатів співробітниками зовнішньої розвідки врешті стають одиниці.

У розділі «Майбутньому розвіднику» викладено рекомендації кандидатам щодо самостійної перевірки рівня власної загальної ерудованості та обізнаності проходженням тестів на визначення інтелектуального розвитку (IQ).

Що являє собою контракт, який необхідно підписувати під час прийняття на військову службу у СЗР України?

Відповідно до Указу Президента України “Про Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби зовнішньої розвідки України” під час прийняття на військову службу кожна особа підписує контракт. Контракт про проходження військової служби у Службі зовнішньої розвідки України – це письмова угода, що укладається між громадянином України і державою, від імені якої виступає Служба зовнішньої розвідки України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.

Контракт укладається у двох примірниках, підписується особою, яка вступає на військову службу, і відповідною посадовою особою Служби зовнішньої розвідки України, скріплюється гербовою печаткою і зберігається у кожної зі сторін.

Контракт є підставою для видання наказу про прийняття особи на військову службу за контрактом.

Відповідно до контракту громадянин добровільно бере на себе зобов`язання проходити військову службу у Службі зовнішньої розвідки України протягом строку дії контракту на умовах і у порядку, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють проходження військової служби у Службі зовнішньої розвідки України, та сумлінно виконувати вимоги військових статутів Збройних Сил України, нормативно-правових актів Служби зовнішньої розвідки України, інших актів законодавства, службові обов`язки, накази командирів і начальників.

Зі свого боку Служба зовнішньої розвідки України згідно з контрактом зобов`язується забезпечувати громадянину додержання соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод його та членів його сім`ї, включаючи надання пільг, гарантій та компенсацій, установлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, які визначають статус військовослужбовців та порядок проходження військової служби, зокрема:

– фінансове, матеріальне та інше забезпечення відповідно до норм та порядку, встановлених законодавством України та нормативно-правовими актами Служби зовнішньої розвідки України;

– державне обов`язкове особисте страхування на випадок загибелі, смерті або втрати працездатності, що сталися внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби.

За згодою сторін можуть бути зазначені й інші умови контракту.

Перший контракт про проходження військової служби в Службі зовнішньої розвідки України укладається на 5 років. Після закінчення строку контракту військова служба може бути продовжена за новим контрактом на відповідну кількість років щоразу до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Які навчальні заклади є в СЗР України і як туди можна вступити?

Служба зовнішньої розвідки України має в структурі заклад вищої освіти – Академію зовнішньої розвідки України, що здійснює згідно з державним замовленням підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації співробітників СЗР України та інших розвідувальних органів України.

Основними напрямами освітньої діяльності Академії є:

– підготовка фахівців за ступенем вищої освіти "магістр" та "доктор філософії" за спеціальністю 256 Національна безпека (за окремими сферами забезпечення і видами діяльності);

– перепідготовка та підвищення кваліфікації співробітників СЗР України та інших розвідувальних органів України за напрямами діяльності підрозділів агентурної й технічної розвідки.

Кандидатами на навчання можуть бути лише співробітники, які перебувають на військовій службі у СЗР України або (в рамках укладених договорів) співробітники інших державних органів України. Прийом на навчання у магістратурі здійснюється на конкурсній основі за результатами вступних випробувань.

Хто зі співробітників СЗР України може бути відряджений для роботи за кордоном? Що необхідно для того, щоб потрапити на роботу за кордон?

Система добору кандидатів на довготермінове закордонне відрядження з-поміж співробітників СЗР України мало чим відрізняється від практики, яка застосовується іноземними розвідслужбами. До таких співробітників висуваються жорсткіші вимоги з огляду на специфіку роботи в умовах закордону і ті завдання, що перед ними ставляться на період перебування у тривалому відрядженні.

Під час вирішення питання про направлення до тієї чи іншої країни враховується, передусім, рівень професійної підготовки співробітника. Він повинен мати достатній досвід роботи, глибокі знання, високий рівень загальної та країнознавчої підготовки, вагомі результати діяльності за займаною посадою, бездоганну репутацію, уміти самостійно приймати рішення та володіти іншими якостями, необхідними в умовах тривалого перебування за кордоном.

Одним із важливих інструментів розвідника є іноземні мови, від чого значною мірою залежить ефективність його роботи за кордоном. Тому досконале володіння щонайменше однією іноземною мовою (залежно від країни перебування) є обов’язковим.

Крім цього, до уваги береться стан здоров’я, особливо коли йдеться про країну зі складними кліматичними умовами, наявність у співробітника посвідчення водія та володіння відповідними навичками тощо.

На яких посадах працюють жінки у зовнішній розвідці? Яку потрібно мати освіту жінкам, щоб працювати у СЗР України?

Сьогодні жінки становлять близько 30 відсотків від загальної чисельності співробітників СЗР України. Здебільшого вони працюють в аналітичних підрозділах, режиму та документального забезпечення, міжнародного співробітництва, навчальному закладі, підрозділах адміністративно-господарського, фінансового забезпечення. Працюють жінки і у підрозділах агентурної та технічної розвідки, а також за кордоном.

Серед жінок – співробітниць зовнішньої розвідки – найбільше за освітою філологів, психологів, юристів, економістів. Певна кількість посад, які займають жінки, пов’язана з необхідністю досконалого володіння іноземними мовами.

У СЗР України створені всі необхідні умови для того, щоб кожна жінка, яка приходить на службу чи роботу в зовнішню розвідку, за бажання і докладання відповідних зусиль могла повною мірою застосувати свої знання, вміння, здібності та здорові амбіції, постійно вдосконалюватися та досягти кар’єрних успіхів, стати успішною у багатьох сферах діяльності.

Як здійснюється медичне забезпечення співробітників Служби зовнішньої розвідки України?

Співробітники СЗР України та члени їхніх сімей підлягають медичному страхуванню за рахунок коштів державного бюджету у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Співробітникам розвідувального органу та членам їхніх сімей, які не забезпечені медичним страхуванням, гарантується безоплатне медичне забезпечення та пільгове реабілітаційне, санаторно-курортне лікування, оздоровлення в закладах охорони здоров’я, санаторно-курортних закладах розвідувальних органів або відповідних закладах центральних органів виконавчої влади, у підпорядкуванні яких функціонують такі органи.

У разі відсутності за місцем проходження служби (роботи), проживання (тимчасового перебування) осіб – співробітників СЗР України відповідного закладу охорони здоров’я, фахівців або медичного обладнання, необхідного для надання медичної допомоги, а також у невідкладних випадках така допомога надається іншими закладами охорони здоров’я з компенсацією її вартості за рахунок коштів державного бюджету в розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

У складі Служби зовнішньої розвідки України створений і функціонує Медичний центр, у якому проводиться надання лікарями-фахівцями терапевтичної, хірургічної, стоматологічної, отоларингологічної, офтальмологічної медичної допомоги як у плановому порядку, так і невідкладно.

З метою покращення медичного забезпечення укладено договір між СЗР України та Військово-медичним управлінням СБ України, а також госпіталями Міністерства оборони України у м. Києві та деяких регіонах про надання медичної допомоги військовослужбовцям Служби зовнішньої розвідки України та пенсіонерам з-поміж військовослужбовців СЗР України.