Що найчастіше запитують про СЗРУ

Чим займається Служба зовнішньої розвідки України?

СЗРУ, як розвідувальний орган, здійснює розвідувальну діяльність у зовнішньополітичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній, екологічній сферах, сфері кібербезпеки.

СЗРУ на виконання основних завдань розвідки:

1) здійснює добування, аналітичне опрацювання, оброблення і надання розвідувальної інформації її споживачам у встановленому Законом України «Про розвідку» порядку;

2) проводить заходи з метою сприяння реалізації національних інтересів України, забезпечення безпеки та участі у формуванні і реалізації державної політики у визначених законом сферах, посилення обороноздатності держави, економічного та науково-технічного розвитку;

3) виявляє та визначає ступінь зовнішніх загроз національній безпеці України, у тому числі у кіберпросторі, життю, здоров’ю її громадян та об’єктам державної власності за межами України, організовує і проводить спеціальні (активні) заходи щодо таких загроз та з протидії іншій діяльності, що становить зовнішню загрозу національній безпеці України;

 4) у межах визначених законодавством повноважень бере участь у забезпеченні безпеки закордонних дипломатичних установ України, у тому числі шляхом організації та проведення уповноваженими особами цих установ відповідних заходів;

5) сприяє спеціально уповноваженому органу державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності у здійсненні контррозвідувального забезпечення закордонних дипломатичних установ України, безпеки співробітників цих установ та членів їх сімей у державі перебування, відряджених за кордон громадян України, які обізнані у відомостях, що становлять державну таємницю, а також охороні державної таємниці в цих установах;

6) бере участь у боротьбі з тероризмом, протидії розвідувально-підривній діяльності проти України, транснаціональній організованій злочинності та іншій злочинній діяльності, що становлять зовнішню загрозу національній безпеці України;

7) бере участь у заходах державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, зокрема з метою запобігання та протидії розповсюдженню зброї масового знищення і засобів її доставки, незаконному обігу товарів військового призначення та подвійного використання;

8) забезпечує власну безпеку;

9) здійснює співробітництво з компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями.

Кому підпорядкована і підконтрольна Служба зовнішньої розвідки України?

Загальне керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснюється Президентом України. Безпосереднє керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснює її Голова, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України.

Президентський контроль здійснюється через функцію управління Главою держави Службою зовнішньої розвідки України, призначення її керівників, постановку завдань та підзвітність СЗРУ щодо їх виконання, а також контроль за повсякденною діяльністю розвідки через Раду національної безпеки і оборони України.

У визначених Конституцією України та законами України межах парламентський контроль забезпечується комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесено питання забезпечення контрольних функцій Верховної Ради України за діяльністю органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів спеціального призначення та розвідувальних органів, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Рахунковою палатою.

Контроль за використанням коштів державного бюджету розвідувальними органами або іншими суб’єктами розвідувального співтовариства, якщо таке використання пов’язане з їх залученням до виконання розвідувальних завдань, а також за дотриманням ними законодавства під час здійснення операцій з бюджетними коштами здійснюється Рахунковою палатою (державний зовнішній фінансовий контроль).

Громадяни України беруть участь у здійсненні демократичного цивільного контролю у спосіб, визначений Конституцією України та законами України, з урахуванням вимог статті 46 Закону України «Про розвідку». Інформація про діяльність СЗРУ оприлюднюється в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті в обсязі, визначеному керівником відповідного розвідувального органу.

Хто працює у Службі зовнішньої розвідки України?

Співробітниками СЗРУ є військовослужбовці та державні службовці кадрового складу, а також військовослужбовці, державні службовці та працівники, які не належать до кадрового складу СЗРУ.

На співробітників розвідувальних органів, які є військовослужбовцями, поширюються положення законодавства про проходження військової служби, соціальний та правовий захист військовослужбовців у частині відносин, не врегульованих Законом України «Про розвідку».

На співробітників розвідувального органу, які є державними службовцями, та інших працівників поширюються положення законодавства про державну службу та працю в частині відносин, не врегульованих зазначеним Законом.

З урахуванням поставлених перед СЗРУ завдань у підрозділах агентурної, технічної розвідки, інформаційно-аналітичних, оперативно-технічних та інших працюють фахівці у галузях міжнародного права і міжнародних відносин, правознавства, економіки, політології, державного управління, журналістики, психології, комп’ютерних технологій, системного аналізу, захисту інформації тощо, зі знаннями однієї або кількох іноземних мов.

Переважна більшість оперативних співробітників має дві вищі освіти, зокрема у сфері міжнародного права та економіки, кожен третій знає дві іноземні мови. Усі без винятку отримують необхідну спеціальну та мовну підготовки. Низка співробітників має вчені ступені кандидатів і докторів наук, почесні звання.

Водночас не всі співробітники СЗР України є професійними розвідниками. У Службі працюють особи з вищою, середньою спеціальною або середньою освітою, котрі забезпечують функціонування будь-якого відомства.

Чи мають співробітники зовнішньої розвідки якийсь особливий статус?

Згідно із Законом «Про розвідку» співробітники розвідувального органу під час виконання ними посадових (службових) обов’язків перебувають під захистом держави відповідно до закону. Ніхто не має права неправомірно втручатися у службову діяльність співробітників розвідувального органу або чинити перешкоди в реалізації ними повноважень, визначених законодавством. Статус співробітника розвідувального органу може використовуватися виключно для досягнення цілей, пов’язаних із виконанням покладених на ці органи завдань та здійсненням функцій, визначених зазначеним Законом.

Співробітники кадрового складу несуть дисциплінарну відповідальність на підставах та у порядку, визначених законодавством.

У разі затримання співробітника кадрового складу під час виконання ним посадових (службових) обов’язків за підозрою у вчиненні злочину або обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його утримують окремо від інших осіб. Уповноважена службова особа, яка здійснює привід, затримання чи арешт співробітника кадрового складу під час виконання ним посадових (службових) обов’язків, зобов’язана негайно повідомити про це розвідувальний орган – СЗРУ. Привід, затримання чи арешт і пов’язані з цим обшук особи та/або огляд речей співробітника кадрового складу під час виконання ним посадових (службових) обов’язків здійснюються виключно у присутності уповноважених представників СЗРУ.

Особливості притягнення до відповідальності співробітників кадрового складу та осіб, залучених до конфіденційного співробітництва, у разі порушення ними закону при виконанні розвідувального (спеціального) завдання відповідно до статті 21 Закону Україн «Про розвідку» визначаються законом.

Шкода, завдана рішеннями, діями чи бездіяльністю співробітника кадрового складу та осіб, залучених до конфіденційного співробітництва, у зв’язку з виконанням розвідувальних завдань, відшкодовується державою у порядку, визначеному законом, і не тягне за собою відповідальності такої особи, крім випадків встановлення в її діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили.

На яких посадах працюють жінки у зовнішній розвідці? Яку потрібно мати освіту жінкам, щоб працювати у СЗРУ?

Здебільшого жінки працюють в аналітичних підрозділах, підрозділаї забезпечення. Водночас жінки залучаються також до діяльності підрозділів агентурної та технічної розвідки, а також до роботи за кордоном.

Серед жінок – співробітниць зовнішньої розвідки – найбільше за освітою філологів, психологів, юристів, економістів. Певна кількість посад, які займають жінки, пов’язана з необхідністю досконалого володіння іноземними мовами.

У СЗРУ створені належні умови для того, щоб кожна жінка, яка приходить на службу чи роботу в зовнішню розвідку, за бажання і докладання відповідних зусиль могла повною мірою застосувати свої знання, вміння, здібності та здорові амбіції, постійно вдосконалюватися та досягти кар’єрних успіхів, стати успішною у багатьох сферах діяльності. 

Як здійснюється медичне забезпечення співробітників Служби зовнішньої розвідки України?

Співробітники СЗРУ та члени їхніх сімей підлягають медичному страхуванню за рахунок коштів державного бюджету у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Співробітникам розвідувального органу та членам їхніх сімей, які не забезпечені медичним страхуванням, гарантується безоплатне медичне забезпечення та пільгове реабілітаційне, санаторно-курортне лікування, оздоровлення в закладах охорони здоров’я, санаторно-курортних закладах розвідувальних органів або відповідних закладах центральних органів виконавчої влади, у підпорядкуванні яких функціонують такі органи.

У разі відсутності за місцем проходження служби (роботи), проживання (тимчасового перебування) осіб – співробітників СЗРУ відповідного закладу охорони здоров’я, фахівців або медичного обладнання, необхідного для надання медичної допомоги, а також у невідкладних випадках така допомога надається іншими закладами охорони здоров’я з компенсацією її вартості за рахунок коштів державного бюджету в розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

У складі Служби зовнішньої розвідки України створений і функціонує медичний центр, у якому проводиться надання лікарями-фахівцями терапевтичної, хірургічної, стоматологічної, отоларингологічної, офтальмологічної медичної допомоги як у плановому порядку, так і невідкладно.