Микола Красовський
З травня 1920 року по кінець 1921 року очолював «Інформаційне бюро» Розвідочної управи Генерального штабу Армії УНР. На чолі цієї структури відзначався принциповістю і наполегливістю, приділяв багато уваги організації агентурної роботи, особисто розробляв ряд нормативних документів, закладаючи в них основи цієї специфічної діяльності національних розвідки і контррозвідки. Під керівництвом М. Красовського вдалося запобігти замаху на Симона Петлюру й затримати організатора цієї акції.
5/28/2025
Всеволод Змієнко
Із 1922 року – генерал-хорунжий Армії УНР. Упродовж 1928–1936 років очолював спецслужбу Генштабу Військового міністерства Державного центру УНР у екзилі. На цій посаді важливого значення надавав роботі розвідки, зокрема збиранню інформації про становище в Україні з метою підготовки умов для повалення радянської влади і відновлення незалежності й державного суверенітету республіки військовою інтервенцією ззовні і активізацією партизансько-повстанського руху на території усрр. Завдяки В. Змієнку вдалося здобути документальні свідчення про голод в Україні. Ці відомості використовували для підготовки листівок, відозв, звернень, привернення уваги світової громадськості до подій в Україні, і в такий спосіб впливу на вище партійне керівництво срср.
5/28/2025
Ольга Басараб
У період Директорії УНР працювала секретарем Українського посольства у Фінляндії, а згодом – бухгалтером посольства УНР у Відні. Водночас діяла в інтересах відділу закордонної інформації (розвідувального) Політичного департаменту МВС УНР. У 1923 році переїхала до Львова, де стала членом Головної управи філії Союзу Українок у Львові, активно співпрацювала з Українською військовою організацією та її розвідкою, була зв’язковою.
5/28/2025
