Українська повстанська армія. Із інтервʼю Степана Бандери

Одним із джерел інформації про Українську Повстанську Армію є спогади, свідчення, а також статті й інтервʼю діячів визвольного руху на сторінках українських та іноземних періодичних видань. Зокрема, чимало цікавих відомостей про діяльність УПА міститься в інтервʼю голови Проводу ОУН(б) Степана Бандери іноземним журналістам.

Повний варіант цього інтервʼю було розміщено в газеті «Гомін України» від 20 травня 1950 року, № 19 (54). Переклад тексту з української на російську мову зберігається в архіві СЗР України серед документів оперативної розробки С. Бандери, а також матеріалів про УПА. Наводимо його (українською) з деякими скороченнями.

У передмові «Гомін України» зазначає, що інтервʼю Степана Бандери мало багато відгуків, водночас «в окремих іноземних газетах, а також в українських, які негативно ставляться до українського націоналістичного руху, були подані неправильні і навіть спеціально перекручені повідомлення про зміст інтервʼю». Маючи запис розмови, редакція наводить усі відповіді на своїх сторінках.

Запитання: Яке займаєте положення?

Відповідь: Голова Проводу Організації українських націоналістів.

Запитання: Яку мету переслідує ОУН?

Відповідь: Звільнення України, повалення ладу поневолення України більшовицькою росією, відновлення самостійної Української держави на українській етнографічній території, знищення російського імперіалізму, розвал СРСР на самостійні національні держави всіх поневолених москвою народів.

Запитання: Який державний лад має намір встановити ОУН?

Відповідь: ОУН добивається встановлення демократичного ладу і соціальної справедливості. ОУН бореться проти більшовицької диктатури, тоталітаризму, проти комуністичного суспільного поневолення і гніту.

В Українській державі сам український народ має вирішувати вільним волевиявленням питання державного і суспільного ладу. Українська держава повинна запровадити вільний розвиток усіх сфер життя – релігії, культури, господарської діяльності, вона забезпечить всебічну особисту свободу і справедливість для всіх громадян України, свободу індивідуальної і колективної діяльності в усіх громадсько-політичних, господарських, культурних та інших сферах життя.

Запитання: Яким чином ви хочете здійснити свої цілі?

Відповідь: Революційною збройною політичною боротьбою всього українського народу в межах загального антибільшовицького фронту спільно з іншими поневоленими і пригнобленими народами.

Запитання: Які стосунки існують між ОУН і УПА?

Відповідь: Найтісніша спільна діяльність. УПА виникла зі збройних підрозділів (відділів) ОУН під час Другої світової війни, коли військова боротьба розгорнулася у великих масштабах на два фронти – проти німців і проти більшовиків.

Основу УПА склали військові підрозділи (відділи) ОУН, але в УПА входять також і не члени ОУН, а всі ті, хто хоче взяти участь у збройній боротьбі проти ворога за волю України.

УПА побудована і діє на суто військових принципах, але з урахуванням умов підпілля. УПА проводить військові операції в межах всієї революційної боротьби, яку практично здійснює і організовує ОУН.

Запитання: Чи є ви командантом УПА

Відповідь: Ні, головним командиром УПА є генерал Тарас Чупринка.

Запитання: Яке його становище в ОУН?

Відповідь: Він є другим «Головою Проводу» ОУН.

Запитання: Які операції проводить УПА?

Відповідь: Операції УПА, їх масштаби і форми змінюються згідно зі змінами обстановки. Під час війни і одразу ж після її закінчення УПА діяла великими військовими одиницями, проводила військові «акції» великих масштабів, охоплюючи своїми операціями значні території і оволодіваючи ними.

В нинішніх, більш стабілізованих умовах, форми дій УПА інші, не такі, якими вони могли бути у воєнний період. У 1945–1948 роках більшовики кількома «навалами» проводили масові операції для ліквідації політичного підпілля. Велика кількість дивізій оперувала упродовж кількох місяців підряд по всій території України. Коли ж ці дивізії зі стрілецьких частин Радянської армії виявилися малонадійними, починаючи з 1946 року, діють майже виключно війська НКВД.

Але ні підрозділів УПА, ні всього революційного підпілля ОУН більшовикам не вдалося знищити. Тепер УПА діє малими роздрібленими підрозділами (відділами).

Головні цілі сучасних військових дій УПА зводяться до такого:

• посилити скрізь суспільно-політичний революційний процес;
• захистити населення від нищівних операцій НКВД, таких, наприклад, як масове вивезення (висилання) населення;
• паралізувати і знищити опорні пункти поліцейського і економічного терору;
• проводити революційно-пропагандистські рейди у підвладні більшовикам країни для посилення революційного руху;
• розвивати і вдосконалювати методи збройної революційної боротьби;
• наочно показувати всім народам СРСР, що збройна революційна боротьба можлива й успішна в будь-яких умовах, попри всілякі зусилля більшовицького терору;
• чинити революційний вплив на Радянську армію;
• підтримувати безперервність дій основних кадрів революційної армії, яка у відповідний момент повинна бути готова і здатна організувати і повести на боротьбу маси революціонізованого воїнства.

 

Запитання: Чи застосовували більшовики інші спроби призупинити боротьбу, наприклад, шляхом закликів?

Відповідь: Так. Із 1944 року по 1947 рік більшовицький уряд неодноразово звертався з офіційними закликами до українських революціонерів, щоб вони припинили боротьбу, обіцяючи за це «амністію», говорили про українську державу. Але українці дуже добре знають «москалів», і такі зрадницькі підходи й звернення не мали довіри.

У деяких країнах, наприклад, у Польщі, де підпільні сили частково дали себе піймати на такі хитрощі більшовиків і вийшли з підпілля, це призвело не лише до значного ослаблення й демобілізації антибільшовицького підпілля, а також призвело невдовзі до арештів, висилання і ліквідації всіх виявлених підпільників.

Запитання: Який кількісний склад УПА?

Відповідь: Це таємниця.

Запитання: Чи можете повідомити орієнтовні відомості, які відносяться до минулого, про кількісний склад і розміри великих операцій УПА?

Відповідь: На межі 1944 і 1945 років наші вороги – німці і більшовики у своїх розвідувальних звітах оцінювали УПА як військову силу, рівноцінну 200-тисячній армії.

У одному з великих боїв, який тривав кілька днів, з більшовицького боку проти однієї військової частини УПА брало участь три дивізії (бій в районі Чорного лісу на Підкарпатті в 1945 році). У цьому бою підрозділи УПА завдали потужних ударів більшовикам і змогли прорватися з оточення.

Запитання: Яку зброю має УПА і звідки добуває зброю;

Відповідь: Всю зброю УПА здобуває у ворога. Зокрема, великі запаси зброї залишилися з часів війни.

Основні види зброї такі: автоматичні кулемети й пістолети, ручна протитанкова зброя, легкі протитанкові гармати.

Запитання: Чи має УПА танки, літаки, артилерію і чи застосовують такі види зброї більшовики проти УПА?

Відповідь: Більшовики, як і німці, застосовують проти УПА і танки, і літаки, і артилерію. УПА літаків не має. Танки і гранатомети застосовувалися підрозділами УПА лише зрідка, в окремих боях після захоплення цих видів зброї у ворога…

Крім цього іноземні журналісти задавали Степану Бандері різні запитання про діяльність ОУН, про його обрання Провідником ОУН, про перспективи визвольної боротьби і розвалу СРСР.

На завершення публікації редакція зробила наголос на такому:

«Наприкінці інтервʼю Бандера звернув увагу західних кореспондентів на такі моменти.

Політика і тактика західних держав стосовно СРСР, яка досі проводиться ними, має багато помилок, які шкодять боротьбі з більшовицьким наступом, що поширюється на увесь світ. Політика розмежувати більшовизм і російський імперіалізм є неправильною. Неможливо знищити одне, залишаючи недоторканим інше, тим більше нереальною є концепція мати одного з них союзником проти іншого.

Така ж помилкова концепція – робити розрахунок на російські сили, які виступають проти більшовизму, але самі закликають до відновлення імперії, яка поневолює інші народи…

Багато шкоди для антибільшовицького фронту зробила концепція протидії більшовицькій системі легальними, парламентськими методами. У окупованих совєтами країнах, у так званих сателітах, спрямування національних і антибільшовицьких зусиль на легальний шлях боротьби призвело до великих втрат, демобілізації і підриву антибільшовицьких сил. До цього призвела політика західних держав, які штовхали народи на такий легальний шлях поразки.

Проти більшовизму – системи безмежного терору, безправ’я, тоталітаризму можливий лише один спосіб визвольної боротьби поневолених народів – безкомпромісна революція.

Західний світ не помічає, недооцінює найбільш надійних і стійких сил у світовій сутичці з більшовизмом – революційних зусиль поневолених народів. Так само, як Україна, багато народів ведуть свою боротьбу з більшовизмом, з російським грабіжницьким імперіалізмом. Національні ідеї, прагнення до самостійності і вільного розвитку дають таким народам силу стояти в найбільш тяжкій боротьбі, тоді як могутні держави займаються в цей час укладанням угод (пактів) з СРСР.

Але нині боротьба наших народів не здійснюється наодинці. Всі «самостійницькі» революційні сили поневолених більшовизмом народів обʼєднуються в Антибільшовицький Блок Народів, створюють спільний фронт визвольної боротьби…»

(Джерело: ГДА СЗР України. – Ф. 1. – Спр. 10876. – Т. 4. – Арк. 396–421).