Володимир Стахів. «Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу»
Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принципово непримиренною та непоступливою позицією до опонентів, не боялися заперечувати також і лідерам у власному колі, відкрито висловлювали свою думку, навіть якщо вона йшла врозріз із загальноприйнятою. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах або через агентуру спонукати до дій, які призвели б до ще більшого розколу, розбрату, послаблення та зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.
2/21/2025
Шифротелеграма кдб із Бонна
У розсекречених архівних документах Служби зовнішньої розвідки України неодноразово трапляються згадування про проведення провідними діячами українського національно-визвольного руху нарад у Мюнхені для коригування стратегії і тактики подальшої боротьби за відновлення незалежності України. Такі заходи резидентура кдб срср у Бонні намагалася відстежувати і доповідати про них у москву для вжиття відповідних заходів. Яскравим свідченням того, що саме з тих заходів викликало найбільше занепокоєння і роздратування радянських спецслужб, є шифротелеграма, датована листопадом 1985 року.
2/13/2025
До 130-річчя від дня народження Василя Вишиваного
З нагоди 130-річчя від дня народження Василя Вишиваного (народ. 10 лютого 1895 р.), австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, Служба зовнішньої розвідки України публікує нові документи з архівної справи-формуляра на нього. Вони доповнюють ті відомості, які були оприлюднені раніше, дають змогу повніше осягнути багатогранний образ борця за українську справу, його намагання схилити на свій бік впливових європейських політиків і державних діячів та отримати підтримку у відторгненні України з-під впливу москви й приєднанні її до цивілізованої Європи.
2/10/2025
Микола Садовський і Микола Тобілевич. Зашифроване листування
Деякі листи, які Микола Тобілевич надсилав із Праги до Києва батькові Миколі Садовському, були зашифровані. Але то була не театральна гра і робилося те не для розваги. Підполковник Армії УНР мав усі підстави підозрювати, що за ним і його батьком, визначним театральним діячем, який у 1926 році повернувся з еміграції на батьківщину, можуть стежити органи дпу. Про ті події, досі невідомі широкому загалу, розповідають розсекречені документи з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України.
2/7/2025
Михайло Ветухів. «За українську справу – з позицій Америки»
Після того як низка українських діячів після завершення Другої світової війни перебралася з Європи за океан до Америки, діяльність окремих із них органам мдб/кдб срср вдавалося відстежувати лише за публікаціями в еміграційній пресі. Із витягів і вирізок таких статей формувалися оперативні справи. Нині ж ці матеріали дають змогу поглянути на те, як українські емігранти одразу після приїзду включалися в боротьбу за відновлення української державності й підтримку цього процесу урядами США, Канади та інших країн.
1/31/2025
Петро Філоненко. За завданням повстанської розвідки
В архівних документах розвідки, які стосуються діяльності Партизансько-повстанського штабу Державного центру УНР в екзилі на чолі з генерал-хорунжим Юрком Тютюнником, є неодноразові згадування про Петра Філоненка як повстанського отамана і розвідника. Зазначається, що він був надзвичайно хоробрим старшиною, який за завданням штабу неодноразово переходив зі своїм загоном польсько-совєтський кордон і громив у глибині окупованої України загони червоноармійців і чекістів.
1/23/2025
Микола Величківський. Між нквс і гестапо
11 січня 1889 року народився український політичний та громадський діяч, науковець, професор, голова Української Національної Ради в Києві (1941 р.) Микола Величківський. Саме головування в УНРаді стало приводом для заведення на нього органами нквс урср справи, здійснення оперативно-розшукових заходів та складання планів з компрометації. Про це йдеться в розсекречених документах з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України.
1/11/2025
Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»
В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського письменника, літературознавця, мистецтвознавця, бандуриста, композитора, історика, етнографа, театрального діяча Гната Хоткевича (народ. 31 грудня 1877 р.), який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за «участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини». Дружину ж органи смерш вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, «щоб нічого не надрукувала про чоловіка».
12/31/2024
«З Різдвом Христовим, Ваша Екселенціє!»
У справах із архівного фонду Служби зовнішньої розвідки України нерідко поряд із агентурними повідомленнями, довідками, планами і вказівками трапляються звичайні побутові листи об’єктів оперативної розробки, світлини, листівки. Зокрема, багато привітань із днем народження, національними й релігійними святами, як от із Різдвом Христовим. Ознайомлення з цими матеріалами дає змогу заповнити прогалини в біографіях діячів українського визвольного руху, зрозуміти мотиви їхніх вчинків, взаємостосунків з партнерами по боротьбі й опонентами, рідними і близькими, зрештою побачити, що вони бажали одне одному у періоди важких поневірянь, війни, зневіри та розпачу.
12/24/2024
Юрій Шевельов. «Мовознавчі» дослідження органів нквс/кдб
В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України опрацьовано нові матеріали стосовно визначного українського мовознавця, славіста, літературознавця Юрія Шевельова (17 грудня 1908 року – 12 квітня 2002 року). Вони доповнюють раніше оприлюднені дослідження про життя і діяльність науковця, зроблені на основі розсекречених документів, проливають світло на обставини першого виявлення оперативного інтересу до нього органів нквс, а також цілеспрямованої прискіпливої уваги чекістів до його мовознавчих праць упродовж усіх наступних десятиліть.
12/17/2024
