Соловецькі втікачі – на службі розвідки УНР
В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається низка документів, датованих 1932–1933 роками, про те, як розвідка УНР намагалася здобувати у той період інформацію про справжній стан справ в Україні, зокрема страшний голод, який спіткав українське село. Про один із епізодів тієї епопеї йдеться у свідченнях втікача Соловецького табору Григорія Мамчія, який за завданням керівника уенерівської спецслужби генерал-хорунжого Всеволода Змієнка перейшов польсько-український кордон, щоб дізнатися про обстановку на рідній Черкащині, встановити контакти з місцевими жителями, які негативно ставилися до радянської влади, і спробувати організувати спротив.
11/26/2021
За вірші про Голодомор – 10 років ув’язнення
В архіві Служби зовнішньої розвідки України зберігається справа, яка нарівні з іншими матеріалами спецслужб проливає світло на жахливі події, пов’язані з Голодомором у 1932–1933 роках. Архівні документи дають змогу зазирнути в потаємні глибини душі простого сільського вчителя, студента літературного факультету Харківського інституту професійної освіти Олексія Наливайка, який вів щоденник про нужденне життя на селі, горе і страждання людей, ставлення до політики комуністичної партії, більшовицьку пропаганду. Свої роздуми і враження він викладав як у прозі, так і у віршах, які невдовзі стали предметом прискіпливого вивчення співробітниками ДПУ–НКВС.
11/19/2021
Завдання: «придбати багато річевного матеріалу для організаторів протестів проти голоду»
Напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні, який цьогоріч відзначається 27 листопада, Служба зовнішньої розвідки України публікує низку матеріалів із архівних фондів про те, як українські емігрантські організації створювали комітети допомоги голодуючим, як представники розвідувальних структур УНР і ОУН добували інформацію про голод в Україні, збирали докази злочинів сталінського режиму, виготовляли листівки та іншу пропагандистську літературу, яку нелегально переправляли до УСРР, намагалися донести світові правду про стан справ на батьківщині і як радянські спецслужби всіляко протидіяли цьому, а також будь-яким спробам протестів або вільнодумства всередині країни.
11/12/2021
Нестор Махно. Останні роки життя за кордоном
У Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України зберігається добірка матеріалів Іноземного відділення Секретно-політичного управління ДПУ УСРР, яка дає змогу простежити за діяльністю Нестора Махна в останні роки його життя в еміграції. І хоч у той період, у 1930-ті роки, Махно вже не становив реальної загрози для радянської влади, стосовно нього і його близького оточення продовжували вести оперативні справи, розробляли операції, вербували агентуру із колишніх махновців для виведення за кордон.
11/5/2021
Василь Вишиваний. Військовий діяч, політик, дипломат і… розвідник
Останнім часом дедалі більше проявляється інтерес до неординарних колоритних постатей в українській історії, імена яких піддавалися забуттю за радянських часів. Серед таких – австрійський ерцгерцог Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінґен, відомий як Василь Вишиваний, який зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Розсекречені документи із архіву Служби зовнішньої розвідки України, досі невідомі широкому загалу, дають змогу уточнити й доповнити наявні відомості про нього як військового діяча, політика, дипломата і, певною мірою, ще й як розвідника.
10/28/2021
Як НКВС хотів завербувати начальника розвідки УНР в екзилі
Розсекречені документи із архіву розвідки іноді несподіваним чином проливають світло на досі нез’ясовані сторінки в біографії визначних діячів української еміграції – життєві проблеми, поневіряння за кордоном, турботи про рідних і близьких. На родинних почуттях часто намагалися зіграти представники ДПУ–НКВС, щоб змусити певну особу відмовитися від активної діяльності, змінити свою позицію чи погодитись на співпрацю. Такі заходи розробляли, зокрема, стосовно керівника розвідки УНР у екзилі генерал-хорунжого Всеволода Змієнка.
10/21/2021
Яків Макогін. Засновник «Українського пресового бюро в Лондоні»
Галичанин Яків Макогін, який на початку 1930-х років приїхав зі США до Європи, одразу став об’єктом зацікавлення впливових діячів української еміграції і радянських спецслужб. Він видавав себе за відставного полковника Корпусу морської піхоти США і нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, купував вілли і квартири в Італії та Швейцарії, на власному автомобілі разом із ефектною і заможною дружиною-американкою об’їздив пів Європи, багато жертвував на підтримку українського національно-визвольного руху і привернення уваги в світі до українського питання. При цьому культивував ореол загадковості і таємничості навколо своєї персони серед оточення, через що його нерідко вважали чи то американським, чи то англійським, чи якимось іншим шпигуном.
9/30/2021
Микола Глущенко. Невідомі сторінки життя відомого художника
Життя і діяльність видатного художника Миколи Глущенка, 120-річчя від дня народження якого відзначається 17 вересня, багатогранне, сповнене яскравих подій, драматичних поворотів долі і загадок. Розібратися в цьому неодноразово намагалися мистецтвознавці, історики, журналісти, письменники, кінематографісти. Нерідко це супроводжувалося різноманітними домислами і неточностями. Розсекречені, досі невідомі документи із архівних фондів розвідки дають змогу пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.
9/16/2021
«Огієнко Іван розробляється як митрополит УАПЦ і активний український націоналіст»
Іван Огієнко (1882-1972). Політичний, громадський та церковний діяч, історик церкви, педагог, засновник і перший ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету, міністр освіти та міністр культів (ісповідань) у кількох урядах Української Народної Республіки, митрополит Української автокефальної православної церкви… Зі своєю активною проукраїнською позицією він однозначно не міг залишитися поза увагою радянських спецслужб. Про це свідчить справа-формуляр під назвою «Святоша» в архівних фондах розвідки.
9/8/2021
Ольга Басараб. У житті і на полотні
1 вересня виповнюється 132 роки від дня народження Ольги Басараб, яка в українській історії стала уособленням подвижництва і нескореності, а її ім’я оповите ореолом мучеництва у боротьбі за соборну й незалежну Україну. Як і низка інших патріоток, Ольга у період національно-визвольних змагань брала участь у підпільній діяльності, була кур’єром, зв’язковою, виконувала певні розвідувальні завдання провідних діячів Української військової організації (УВО).
9/1/2021
