Ісаак Мазепа. На чолі Виконкому Української Національної Ради
Ісаак Мазепа був однією з центральних фігур Української революції І9І7–1921 років. У різні періоди він очолював міністерства внутрішніх і земельних справ, був прем’єр-міністром Уряду Директорії УНР. Ці віхи української історії докладно описані дослідниками і самим І. Мазепою, який видав кілька книжок та історичних нарисів про творення Української держави і свою роль у Визвольних змаганнях. Не менш цікавою є його участь у створенні й організації роботи Української Національної Ради одразу після закінчення Другої світової війни, про що збереглося не так багато свідчень. Саме розсекречені документи з архівних фондів розвідки дають змогу заповнити цю прогалину.
7/27/2021
«Шемет є одним із головних організаторів гетьманського руху за кордоном…»
Про Сергія Шемета, довірену особу і багаторічного особистого секретаря гетьмана Павла Скоропадського, у архівних документах розвідки із різних справ є неодноразові згадування. Водночас лише справа-формуляр, заведена на нього в листопаді 1943 року 4 (розвідувальним) управлінням НКДБ УРСР, дає змогу скласти цілісну картину про його особливу роль у діяльності Гетьманської Управи в еміграції і знайти відповідь на запитання, чому його так цінував і наближав до себе гетьман.
7/20/2021
Роман Смаль-Стоцький. «Український Прометей» національно-визвольного руху народів СРСР
Розсекречені документи про Романа Смаль-Стоцького, які зберігаються в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, свідчать про те, що він становив неабиякий інтерес для органів НКВС СРСР. І ця зацікавленість його особою була пов’язана не лише з роботою в еміграційному уряді УНР і науковою діяльністю як талановитого українського мовознавця-славіста. Він був загрозою для радянської влади як організатор і активний діяч «прометейського» руху, що ставив за мету розчленування СРСР і національне визволення пригноблених народів.
7/13/2021
КДБ проти Ярослава Стецька. Спецоперація «Некро»
5 липня 1986 року у Мюнхені на 75 році життя помер Ярослав Стецько, голова Проводу ОУН(б), незмінний президент Антибільшовицького блоку народів (АБН), один із головних ідеологів українського національно-визвольного руху і організатор боротьби за незалежність України. Помер через різке погіршення стану здоров’я, до чого призвели хронічні хвороби ще від часів перебування у гітлерівському концтаборі і водночас… спецоперація КДБ СРСР. На такі висновки нині наводять розсекречені документи з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України, досі невідомі широкому загалу.
7/5/2021
30 червня 1941 року в історії України і життєписі Ярослава Стецька
В архіві Служби зовнішньої розвідки України зберігається низка документів, які висвітлюють окремі обставини, пов’язані з проголошенням 30 червня 1941 року у Львові Акта відновлення Української Держави. Документи радянських спецслужб про ті події першочергово стосуються Ярослава Стецька – провідного ідеолога Організації українських націоналістів. Справу на нього співробітники НКВС завели у 1940-ві роки. Водночас у агентурних повідомленнях, довідках, протоколах допитів свідків, меморандумах фрагментарно відображена його діяльність, починаючи ще з юнацтва.
6/30/2021
Микола Битинський проти «руского міра». Рік 1933-й
З-поміж архівних документів розвідки знайдено лист визначного українського геральдиста, фалериста, письменника, публіциста, графіка, вексилолога, дослідника і розробника емблематики Миколи Битинського з приводу публікації в одному з російських емігрантських журналів за 1933 рік статті про «Росію-визволительку». У листі він з обуренням пише про перекручення історичних фактів і зазначає, «що ні одна ворожа агітація чи пропаганда, чи будь-яка фальш, чи провокація не мусить бути залишена з нашого боку без відповіди». Цей лист, досі не відомий історикам, є яскравим свідченням того, що українські патріоти в усі часи вміли аргументовано протистояти «рускому міру».
6/24/2021
Олександр Шульгин. Міністр закордонних справ УНР і об’єкт розробки ДПУ–НКВС «Дипломат»
Служба зовнішньої розвідки України публікує із архівних фондів матеріали про першого міністра закордонних справ УНР Олександра Шульгина, досі не відомі науковцям, дослідникам і широкому колу громадськості. Він був одним із тих, хто з моменту проголошення Української Народної Республіки і упродовж усіх міжвоєнних років чи не найбільше зробив для визнання України як незалежної держави, формування української зовнішньої політики, відстоювання українських інтересів у світі і розвитку міжнародного співробітництва. За його активною діяльністю пильно стежили органи ДПУ–НКВС СРСР і навіть мали намір завербувати.
6/15/2021
Євген Коновалець. До 130-річчя від дня народження
З нагоди 130-річчя від дня народження першого голови ОУН, полковника Армії УНР Євгена Коновальця, який зробив вагомий внесок у боротьбу за здобуття Україною незалежності, Служба зовнішньої розвідки України публікує нові документи із архівних фондів розвідки. Це відомості від оперативних джерел про братів Степана і Мирона, а також публікації в українській емігрантській пресі, присвячені життю й діяльності Є. Коновальця, його участі у визвольних змаганнях, внеску в процеси державотворення. Раніше, з нагоди убивства 23 травня 1938 року керівника Проводу ОУН, на сайті СЗР України було опубліковано низку унікальних документів, які стосувалися підготовки і здійснення цієї багаторічної широкомасштабної операції радянськими органами ДПУ-НКВС.
6/14/2021
Володимир Мурський. «Український нунцій» у Стамбулі
На початку 1930-х років уряд УНР у екзилі повернувся до питання здобуття автокефалії та створення помісної автокефальної церкви в Україні. Важливу роль у цьому процесі відіграв Володимир Мурський, який у той час був офіційним представником уряду в Туреччині і виконував певні завдання уенерівської розвідки, про що свідчать розсекречені документи з Галузевого державного архіву СЗР України. За підсумками зустрічі української делегації з Константинопольським патріархом Фотієм ІІ віце-прем’єр і міністр внутрішніх справ уряду УНР в еміграції Олександр Лотоцький високо оцінив зусилля Володимира Мурського і назвав його «українським нунцієм» у Стамбулі, за аналогією із саном найвищого дипломатичного представника Святого престолу.
6/3/2021
Убивство Петлюри. Із архівних документів розвідки
Архівні документи розвідки, які стосуються убивства 25 травня 1926 року в Парижі українського державного і політичного діяча Симона Петлюри, дають змогу побачити, як ця подія висвітлювалася в закордонній пресі, як на неї реагували українські емігрантські кола і яке трактування й відображення вона мала в оперативних матеріалах радянських спецслужб. Розсекречені цілком таємні документи Іноземного відділу Об’єднаного державного політичного управління (ОДПУ) СРСР є вагомим аргументом на підкріплення зроблених вітчизняними істориками висновків про те, що це убивство було організоване радянською владою, а судовий процес над убивцею використаний для дискредитації як самого Петлюри, так і всього українського визвольного руху.
5/25/2021
