Микола Капустянський. За крок від спланованого вбивства агентами МДБ СРСР. Ч. 2.
Служба зовнішньої розвідки України публікує другу частину матеріалів про надсекретну операцію органів МДБ СРСР на початку 1950-х років із ліквідації одного з лідерів української еміграції, талановитого воєначальника Армії УНР, міністра військових справ уряду УНР в екзилі, одного з керівників ОУН генерала Миколи Капустянського. Про особливу секретність свідчить те, що низку документів виконували лише від руки в одному примірнику і зберігали окремо в додатку до справи, а згодом – у спеціальному пакеті в архіві радянської розвідки у Москві. Апробовані в цій операції схеми, способи й засоби вбивства пізніше були вдосконалені і застосовані органами КДБ СРСР під час ліквідації очільників ОУН Лева Ребета у 1957 році та Степана Бандери у 1959 році.
2/18/2022
Микола Капустянський. За крок від спланованого вбивства агентами МДБ СРСР. Частина 1.
Служба зовнішньої розвідки України публікує унікальні, досі невідомі широкому загалу матеріали про надсекретну операцію органів МДБ СРСР на початку 1950-х років із ліквідації одного з лідерів української еміграції, талановитого воєначальника Армії УНР, міністра військових справ уряду УНР в екзилі, одного з керівників ОУН генерала Миколи Капустянського. Про особливу секретність свідчить те, що низку документів виконували лише від руки в одному примірнику і зберігали окремо в додатку до справи, а згодом – у спеціальному пакеті в архіві радянської розвідки у Москві. Апробовані в цій операції схеми, способи й засоби вбивства пізніше були вдосконалені і застосовані органами КДБ СРСР під час ліквідації очільників ОУН Лева Ребета у 1957 році та Степана Бандери у 1959 році.
2/11/2022
Микола Красовський. Детектив і розвідник
В історії національних спецслужб важко знайти людину, яка б так органічно поєднувала в собі риси детектива-розшуківця, розвідника-практика і творця засадничих положень діяльності розвідки. Миколі Красовському це вдавалося. Ще в період царської Росії він зажив слави одного з найкращих розшуківців Києва, за Української Народної Республіки був начальником карно-розшукового відділу у Міністерстві внутрішніх справ, згодом очолив «Інформаційне бюро» Розвідочної управи Генерального штабу Армії УНР. На чолі цього головного робочого органу розвідки Збройних сил республіки він особисто розробив низку нормативних документів, які склали основу діяльності національних розвідки і контррозвідки.
1/26/2022
Школа розвідки УНР
У 1919–1920 роках у системі спеціальних служб Української Народної Республіки функціонувала «Школа виховання розвідчиків». Попри те, що у керівництва Збройних сил республіки, які постійно опікувалися веденням бойових дій на кілька фронтів, не до всього доходили руки, питанню підготовки кадрів для розвідки надавали важливого значення. Про те, як було організовано навчання у цій школі, йдеться в архівних документах.
1/24/2022
Курс «Бойової розвідки» Івана Литвиненка
Одним із тих, хто залишив помітний слід у діяльності національних спецслужб у період визвольних змагань українського народу, був Іван Литвиненко. У 1920–1930-х роках йому підпорядковувалася на Волині вся розвідувальна робота Державного центру УНР у екзилі. У роки Другої світової війни він очолював відділ розвідки Крайового військового штабу УПА-Північ, у старшинській школі викладав курс «Бойова розвідка». Увесь цей час інформація про нього накопичувалася в оперативних справах органів ДПУ/НКВС СРСР. Нині розсекречені документи із архівних фондів розвідки дають змогу більше дізнатися про цього хороброго українського старшину, командира, розвідника, повстанця.
1/17/2022
Аркадій Жуковський. Історик, енциклопедист, україніст
12 січня відзначається 100-річчя від дня народження видатного українського науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського. Під час вимушеної еміграції А. Жуковський активно займався громадсько-політичною діяльністю, був членом Проводу українських націоналістів, через що став об’єктом оперативної розробки органів МДБ/КДБ СРСР. Документи, які збереглися в Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, дають змогу пролити світло на деякі досі невідомі сторінки біографії цієї неординарної особистості.
1/12/2022
«Гетьманська трійця» у небі Америки
У 1934 році в небо над Сполученими Штатами Америки періодично здіймався біплан, пофарбований у жовтий і синій кольори з тризубом на борту і написом «Україна». Невдовзі компанію йому склали ще два літаки – «Львів» і «Київ». Вони брали участь в українських святах і різноманітних авіаційних парадах. Преса називала їх «гетьманською трійцею». Це були літаки Союзу гетьманців-державників (СГД). Їх збиралися використовувати в інформаційно-пропагандистських цілях. Але не лише. Про історію появи в українських еміграційних колах літаків і авіаційних шкіл розповідають документи із архівних фондів розвідки.
12/23/2021
Любомир зі славетної когорти Гузарів
З-поміж представників різнорідних кіл української еміграції в Парижі, таких як Симон Петлюра, Нестор Махно, Олександр Шульгин, Олександр Удовиченко, Микола Глущенко та інших, до яких у різні історичні періоди неабиякий інтерес проявляли органи ДПУ–НКВС СРСР, певне місце займає і Любомир Гузар. Документи, які зберігаються на нього у Галузевому державному архіві Служби зовнішньої розвідки України, дають змогу заповнити окремі прогалини в родоводі чернівецьких і галицьких Гузарів.
12/10/2021
Соловецькі втікачі – на службі розвідки УНР
В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається низка документів, датованих 1932–1933 роками, про те, як розвідка УНР намагалася здобувати у той період інформацію про справжній стан справ в Україні, зокрема страшний голод, який спіткав українське село. Про один із епізодів тієї епопеї йдеться у свідченнях втікача Соловецького табору Григорія Мамчія, який за завданням керівника уенерівської спецслужби генерал-хорунжого Всеволода Змієнка перейшов польсько-український кордон, щоб дізнатися про обстановку на рідній Черкащині, встановити контакти з місцевими жителями, які негативно ставилися до радянської влади, і спробувати організувати спротив.
11/26/2021
За вірші про Голодомор – 10 років ув’язнення
В архіві Служби зовнішньої розвідки України зберігається справа, яка нарівні з іншими матеріалами спецслужб проливає світло на жахливі події, пов’язані з Голодомором у 1932–1933 роках. Архівні документи дають змогу зазирнути в потаємні глибини душі простого сільського вчителя, студента літературного факультету Харківського інституту професійної освіти Олексія Наливайка, який вів щоденник про нужденне життя на селі, горе і страждання людей, ставлення до політики комуністичної партії, більшовицьку пропаганду. Свої роздуми і враження він викладав як у прозі, так і у віршах, які невдовзі стали предметом прискіпливого вивчення співробітниками ДПУ–НКВС.
11/19/2021
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg width="605" height="638" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
