Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх
У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану «прогресивну пресу» визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава. Про це розповідають розсекречені документи з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України.
4/10/2025
Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції
Розсекречені документи органів одпу/нквс срср 1920–1930-х років із архіву Служби зовнішньої розвідки України свідчать про те, що в той період кремлівське керівництво докладало неабияких зусиль для того, щоб руками своїх спецслужб просувати радянську ідеологію по всьому світові, чинити необхідний вплив на робітничий рух за кордоном, настрої в середовищі еміграції і загалом світову громадську думку. На роль виконавців таких планів і своєрідних агентів впливу нерідко обирали колишніх співвітчизників із непомірними амбіціями, осіб талановитих і авторитетних та водночас схильних до всіляких авантюр. Одним із таких у Франції став Ілько Борщак.
3/28/2025
Юліан Ревай: «Нарід переболіє рану, збереже честь, нашу історію, нашу державу»
Юліан Ревай був одним із творців і найпопулярніших політичних діячів Карпатської України, незалежність якої проголосили 15 березня 1939 року, а його призначили прем'єр-міністром. Після поразки визвольних змагань у краю і падіння Карпато-Української держави емігрував разом із деякими членами уряду за кордон. Там продовжив боротьбу за українську справу. Це стало підставою для його розшуку органами СМЕРШ, а згодом – мдб урср. Про перебіг цієї оперативної розробки і захоплення особистого архіву політика розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.
3/15/2025
Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності
Процес встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.
3/9/2025
Володимир Стахів. «Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу»
Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принципово непримиренною та непоступливою позицією до опонентів, не боялися заперечувати також і лідерам у власному колі, відкрито висловлювали свою думку, навіть якщо вона йшла врозріз із загальноприйнятою. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах або через агентуру спонукати до дій, які призвели б до ще більшого розколу, розбрату, послаблення та зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.
2/21/2025
Шифротелеграма кдб із Бонна
У розсекречених архівних документах Служби зовнішньої розвідки України неодноразово трапляються згадування про проведення провідними діячами українського національно-визвольного руху нарад у Мюнхені для коригування стратегії і тактики подальшої боротьби за відновлення незалежності України. Такі заходи резидентура кдб срср у Бонні намагалася відстежувати і доповідати про них у москву для вжиття відповідних заходів. Яскравим свідченням того, що саме з тих заходів викликало найбільше занепокоєння і роздратування радянських спецслужб, є шифротелеграма, датована листопадом 1985 року.
2/13/2025
До 130-річчя від дня народження Василя Вишиваного
З нагоди 130-річчя від дня народження Василя Вишиваного (народ. 10 лютого 1895 р.), австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, Служба зовнішньої розвідки України публікує нові документи з архівної справи-формуляра на нього. Вони доповнюють ті відомості, які були оприлюднені раніше, дають змогу повніше осягнути багатогранний образ борця за українську справу, його намагання схилити на свій бік впливових європейських політиків і державних діячів та отримати підтримку у відторгненні України з-під впливу москви й приєднанні її до цивілізованої Європи.
2/10/2025
Микола Садовський і Микола Тобілевич. Зашифроване листування
Деякі листи, які Микола Тобілевич надсилав із Праги до Києва батькові Миколі Садовському, були зашифровані. Але то була не театральна гра і робилося те не для розваги. Підполковник Армії УНР мав усі підстави підозрювати, що за ним і його батьком, визначним театральним діячем, який у 1926 році повернувся з еміграції на батьківщину, можуть стежити органи дпу. Про ті події, досі невідомі широкому загалу, розповідають розсекречені документи з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України.
2/7/2025
Михайло Ветухів. «За українську справу – з позицій Америки»
Після того як низка українських діячів після завершення Другої світової війни перебралася з Європи за океан до Америки, діяльність окремих із них органам мдб/кдб срср вдавалося відстежувати лише за публікаціями в еміграційній пресі. Із витягів і вирізок таких статей формувалися оперативні справи. Нині ж ці матеріали дають змогу поглянути на те, як українські емігранти одразу після приїзду включалися в боротьбу за відновлення української державності й підтримку цього процесу урядами США, Канади та інших країн.
1/31/2025
Петро Філоненко. За завданням повстанської розвідки
В архівних документах розвідки, які стосуються діяльності Партизансько-повстанського штабу Державного центру УНР в екзилі на чолі з генерал-хорунжим Юрком Тютюнником, є неодноразові згадування про Петра Філоненка як повстанського отамана і розвідника. Зазначається, що він був надзвичайно хоробрим старшиною, який за завданням штабу неодноразово переходив зі своїм загоном польсько-совєтський кордон і громив у глибині окупованої України загони червоноармійців і чекістів.
1/23/2025
Микола Величківський. Між нквс і гестапо
11 січня 1889 року народився український політичний та громадський діяч, науковець, професор, голова Української Національної Ради в Києві (1941 р.) Микола Величківський. Саме головування в УНРаді стало приводом для заведення на нього органами нквс урср справи, здійснення оперативно-розшукових заходів та складання планів з компрометації. Про це йдеться в розсекречених документах з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України.
1/11/2025
Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»
В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського письменника, літературознавця, мистецтвознавця, бандуриста, композитора, історика, етнографа, театрального діяча Гната Хоткевича (народ. 31 грудня 1877 р.), який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за «участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини». Дружину ж органи смерш вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, «щоб нічого не надрукувала про чоловіка».
12/31/2024
«З Різдвом Христовим, Ваша Екселенціє!»
У справах із архівного фонду Служби зовнішньої розвідки України нерідко поряд із агентурними повідомленнями, довідками, планами і вказівками трапляються звичайні побутові листи об’єктів оперативної розробки, світлини, листівки. Зокрема, багато привітань із днем народження, національними й релігійними святами, як от із Різдвом Христовим. Ознайомлення з цими матеріалами дає змогу заповнити прогалини в біографіях діячів українського визвольного руху, зрозуміти мотиви їхніх вчинків, взаємостосунків з партнерами по боротьбі й опонентами, рідними і близькими, зрештою побачити, що вони бажали одне одному у періоди важких поневірянь, війни, зневіри та розпачу.
12/24/2024
Юрій Шевельов. «Мовознавчі» дослідження органів нквс/кдб
В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України опрацьовано нові матеріали стосовно визначного українського мовознавця, славіста, літературознавця Юрія Шевельова (17 грудня 1908 року – 12 квітня 2002 року). Вони доповнюють раніше оприлюднені дослідження про життя і діяльність науковця, зроблені на основі розсекречених документів, проливають світло на обставини першого виявлення оперативного інтересу до нього органів нквс, а також цілеспрямованої прискіпливої уваги чекістів до його мовознавчих праць упродовж усіх наступних десятиліть.
12/17/2024
Закордонне представництво УГВР. «Америка нам допоможе!»
Наприкінці 1940-х років провідні діячі українського національно-визвольного руху дійшли висновку, що для збереження життя людей і сил у подальшій боротьбі за незалежність України треба змінювати стратегію й тактику. Одним із елементів цього стало рішення звернутися до найсильніших тогочасних демократій світу по допомогу. Визначальним у цій співпраці нарівні з проведенням спільних спецоперацій мала бути моральна підтримка визвольної боротьби, привернення уваги до українського питання, донесення до світової громадськості розуміння, що українці й росіяни – це не одна спільнота, не один народ, як багато хто через нерозуміння всіх аспектів історії вважав за кордоном. Про це розповідають нові розсекречені документи з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України.
12/11/2024
Денис Квітковський, український громадсько-політичний діяч, правник, публіцист, видавець, історик, голова ОУН (м) (1977–1979 рр.)
Серед архівних документів СЗР України, за якими проходять діячі українського національно-визвольного руху, трапляються цікаві висловлювання, цитати, свідчення, спогади про їхню участь у боротьбі за державність України. За цими матеріалами можна простежити й оцінити роль визначних українців у державотворенні, їхній внесок у здобуття Україною незалежності й боротьбу за її відновлення.
11/30/2024
«Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні»
В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України містяться документи, що свідчать про те, як у 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи «для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів».
11/23/2024
«Спровокувати негативне ставлення до української еміграції»
Розсекречені документи з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дають змогу дізнаватися про досі невідомі брудні методи з арсеналу органів кдб срср, які свого часу застосовувалися проти української еміграції. Серед них – провокування неприязних почуттів, негативного ставлення та ворожості до емігрантів у країнах їх компактного мешкання. Про це йдеться в розпорядчих документах, планах, звітах та повідомленнях кдб. Способи, якими це робилося, нині викликають обурення і відразу.
11/15/2024
Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади
Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала нарівні з фразами «антирадянська діяльність», «українські буржуазні націоналісти», «непримиренні вороги Радянського Союзу». Подібних епітетів і порівнянь удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент і її багаторічний очільник (1940–1952, 1957–1971), президент Світового конгресу вільних українців (1967–1969, 1973–1978), релігійний і громадський діяч, який послідовно гуртував українську діаспору та спрямовував її на підтримку національно-визвольного руху на історичній батьківщині й відродження незалежності України.
11/6/2024
Мальтійський лицар – в оперативній розробці нквс
У 1920–1930-х роках в оперативну розробку органів дпу/нквс потрапляли всі помітні представники національно-визвольного руху, причетні до творення української державності, які й на чужині не припиняли боротьбу за українську справу. Не став винятком і інтерес чекістів до нащадка давнього литовського князівського роду, історика, дипломата, філософа, українського громадсько-політичного діяча Івана Токаржевського-Карашевича. Особливого забарвлення ця справа набула ще й через те, що її фігурант був почесним лицарем Мальтійського ордену. Ім’я І.
10/25/2024
