GLOBSEC 2026: Україна як елемент нової оборонної архітектури Європи

На 21-му безпековому форумі GLOBSEC 2026 у Празі ключовою темою стала «глобальна системна трансформація» – від війни росії проти України до технологічної конкуренції, енергетичних ризиків і нової архітектури європейської безпеки. У заході, який вважається однією з головних європейських платформ із питань геополітики та оборони, взяли участь понад 1 800 представників із більш ніж 75 країн, зокрема президентка Європейського парламенту Р.Метсола, президентка Молдови М.Санду, віцепрезидентка Європейської комісії Х.Вірккунен, колишній генеральний секретар НАТО А.Ф.Расмуссен, а також представники урядів, оборонних відомств, аналітичних центрів, технологічного сектору та бізнесу.

Дискусії засвідчили зміну підходу Європи до оборони: зростання військових бюджетів більше не розглядається як самодостатній показник безпеки. У центрі уваги – здатність швидко перетворювати фінансування на серійне виробництво озброєнь, накопичення боєприпасів, розвиток логістики та підготовку до тривалого конфлікту високої інтенсивності.

Україну учасники форуму розглядали не як об’єкт підтримки, а як елемент майбутньої оборонної архітектури Європи. Практичний досвід у сферах БпЛА, РЕБ, ППО, цифрового управління військами та швидкої адаптації армії оцінюється як ресурс для трансформації оборонного планування ЄС і НАТО. Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова  наголосила, що Україну слід сприймати як частину європейської безпекової системи, а президент Чехії Петр Павел назвав підтримку Києва інвестицією в безпеку континенту.

Окремий акцент було зроблено на технологічній автономії Європи. Штучний інтелект, кіберспроможності та космічні системи все більше визначають військову перевагу, що посилює потребу у власній технологічній базі, захисті критичних ланцюгів постачання та зменшенні залежності від зовнішніх постачальників у сферах оборони й розвідки.

Тема розширення ЄС також розглядалася в безпековому вимірі. Майбутня інтеграція України, Молдови та країн Західних Балкан була представлена як інструмент геополітичної стійкості, тоді як затягування процесу – як ризик для впливу Брюсселя та стимул для євроскептичних і проросійських сил. На цьому тлі проміжні формати інтеграції, включно з доступом до єдиного ринку та програм ЄС, розглядаються як спосіб зберегти політичну динаміку до повноправного членства.

Учасники форуму також пов’язали загострення навколо Ірану з новими ризиками для енергетичної безпеки Європи. Серед пріоритетів – диверсифікація імпорту, захист критичної інфраструктури, розвиток відновлюваної енергетики та малих модульних реакторів.

Ключовий сигнал форуму полягав у тому, що підтримка України дедалі більше інтегрується у базову модель європейської безпеки. Для Європи український досвід війни стає не лише предметом солідарності, а й практичним інструментом адаптації до нової стратегічної реальності.