АЕС без росії. Чому Астана обрала Пекін

Казахстан уклав угоду з Китайською національною ядерною корпорацією (CNNC) на будівництво першої в країні АЕС за $5,47 млрд. До 2035 року мають запустити два реактори HPR-1000 потужністю 2,4 ГВт. CNNC запропонувала ціну вдвічі нижчу за російську, контроль над паливним циклом і доступ до технологій. Це удар по «росатому», який через фінансову неспроможність і санкції втрачає позиції. росія не може профінансувати три ТЕЦ у Казахстані, а її реактори ВВЕР-1200 мають сумнівну репутацію. Імовірно, рф погодиться на переробку відходів нової АЕС.

Для Казахстану це стратегічний крок. «Казатомпром» – найбільший виробник урану у світі з другим за обсягами запасом після Австралії (15 % проти 28 %). росія контролює 41 % ринку збагачення, але скорочує частку в казахстанських родовищах і блокує розвиток незалежної інфраструктури.

Вибір на користь Китаю – це питання суверенітету. Він мінімізує санкційні ризики, пришвидшує виконання проєкту і дає змогу уникнути конфліктів. Пекін водночас розширює вплив у Центральній Азії через ініціативи «Один пояс, один шлях» і ШОС. Це відкриває Казахстану шлях до глобального ядерного ринку, уникаючи помилок співпраці з рф, які коштували б мільярдів і втрачених десятиліть.

Китай поступово витісняє росію з ключових секторів Казахстану: енергетики, інфраструктури й технологій. росія продає активи через санкції та фінансові труднощі. У грудні 2024 року Uranium One продала частки в трьох СП з «Казатомпромом». У березні 2025 року Китай відкрив залізничний маршрут до Європи в обхід рф. Зростає також кількість китайських заводів у країні, а китайські компанії витісняють російських підрядників.