Агент і художник: Микола Глущенко та Василь Перебийніс у тенетах радянської розвідки

У 1920–1930-х роках Париж став осередком української еміграції, де поруч із політичними діячами творили митці, що не прийняли більшовицький режим. Серед них – Микола Глущенко, талановитий художник, який згодом став агентом радянської розвідки під псевдо «Ярема». Його офіційна діяльність полягала у створенні портретів французьких інтелектуалів, а неофіційна – у зборі інформації про українське емігрантське середовище. 

У 1933 році чекісти вирішили знайти заміну Глущенку, який прагнув повернення до СРСР. Його вибір припав на Василя Перебийноса – художника з глибокими зв’язками серед діячів УНР та ОУН. Після обережного вербування Перебийніс погодився співпрацювати, отримавши псевдо «Тонін». Його біографія – це шлях крізь війни, втечі, навчання в Кракові та Парижі, і зрештою – життя в еміграції.

Архівні документи СЗРУ свідчать, що Перебийніс надавав лише загальну інформацію, але не став активним агентом. У 1937 році зв’язок із ним обірвався. Лише у 1963 році він несподівано обізвався з Лондона, надсилаючи листи до Глущенка. У них – спогади, мистецькі плани, бажання передати книги та антикварні видання до СРСР. КДБ зацікавився ним знову, але після аналізу його монографії, насиченої націоналістичними мотивами, вирішив не поновлювати агентурні зв’язки. Перебийніс писав про своїх предків, які боролися з імперською москвою, про братів, що загинули за незалежність України, про особисте переслідування.

Його творчість – понад 150 картин, виставки у Лондоні, США, Канаді – залишалася поза увагою спецслужб, які бачили в ньому лише джерело інформації. У 1966 році, перед запланованим візитом до Києва, він занедужав і помер. Справу закрили, не залишивши жодної мистецької оцінки.

Сьогодні ім’я Василя Перебийноса повертається до української культурної пам’яті. Його доробок – це не лише мистецтво, а й свідчення про складний вибір між творчістю, свободою та тиском тоталітарної системи.

Прочитати повну історію та ознайомитися із документами можете у розділі «Розсекречена історія».