Анкара посилює роль розвідки, надаючи MİT глобального виміру

Голова Національної розвідувальної організації Туреччини Millî İstihbarat Teşkilatı (MİT) Ібрагім Калин у програмній статті для державного агентства Anadolu Agency окреслив стратегічні пріоритети подальшого розвитку спецслужби, представивши її як один із ключових інструментів реалізації довгострокових національних інтересів Анкари.

У публікації наголошується на необхідності переходу MİT від переважно регіональної логіки діяльності до моделі глобального рівня, здатної діяти на випередження, впливати на безпекове середовище та формувати його відповідно до стратегічних цілей Туреччини.

MİT є центральною спецслужбою країни, що поєднує функції зовнішньої та внутрішньої розвідки, контррозвідки і боротьби з тероризмом та безпосередньо підпорядковується президентові Туреччини. У 2010-х роках MİT зазнала суттєвої трансформації – від переважно інформаційно-аналітичної структури до органу, здатного проводити військові операції в Сирії, Іраку та Лівії.

Ібрагім Калин пов’язує подальший розвиток служби з концепцією «Століття Туреччини», яка визначає рамки розвитку держави у XXI столітті з акцентом на національну незалежність, економічне зростання, технологічний прогрес та зміцнення міжнародних позицій. У цьому контексті MİT відводиться проактивна роль як інституції, що не лише реагує на загрози, а й забезпечує стратегічну перевагу через прогнози та випереджальні дії.

Серед ключових напрямів діяльності Калин виділяє превентивну розвідку, орієнтовану на раннє виявлення загроз із використанням агентурних можливостей, технічних засобів та аналізу відкритих джерел. Такий підхід має забезпечити середньо- та довгострокове прогнозування в інтересах формування державної політики. Окремий блок присвячено боротьбі з тероризмом, зокрема протидії таким організаціям, як ІДІЛ, Аль-Каїда, FETÖ – рух «Хізмет», який турецька влада вважає відповідальним за спробу державного перевороту 2016 року, а також DHKP/C – радикальній марксистсько-ленінській організації.

Важливим пріоритетом визначені контррозвідка та протидія шпигунству з урахуванням сучасних загроз, зокрема в кіберпросторі. Паралельно Калин наголошує на розвитку так званої розвідувальної дипломатії – розширенні участі MİT у врегулюванні регіональних і міжнародних конфліктів як доповнення до традиційних дипломатичних каналів.

У географічному вимірі Анкара планує посилювати присутність і вплив MİT в Африці, зосереджуючись на Лівії, Сомалі та Судані, а також на Балканах і в тюркських державах – Азербайджані, Казахстані, Узбекистані, Туркменістані та Киргизстані. Ці регіони розглядаються як зони пріоритетного стратегічного інтересу Туреччини.

Окремо Калин окреслив плани внутрішнього реформування служби. Йдеться про інтеграцію штучного інтелекту та передових технологій у розвідувальні процеси, впровадження нових інструментів для боротьби зі злочинними мережами, посилення координації з іншими структурами національної безпеки для проведення спільних операцій, а також системне зміцнення кібербезпеки.

Загалом оприлюднені пріоритети свідчать про те, що турецьке керівництво розглядає MİT не лише як класичну спецслужбу, а як один із провідних механізмів реалізації зовнішньої політики та посилення міжнародного впливу. У середньостроковій перспективі проактивна модель використання MİT може суттєво розширити спроможність Анкари формувати власний порядок денний у регіонах стратегічного значення.