Без права на забуття

Уже багато років цього дня Україна вшановує учасників бойових дій на території інших держав.

Найтрагічнішою і наймасштабнішою з тих буремних подій була війна в Афганістані 1979-1989 років. У тій війні кожен четвертий із 600-тисячної радянської армії був українцем. Виснажливі умови, складний клімат, щоденні втрати побратимів – лише ті, хто воював і вижив тоді, здатні зрозуміти всі жахіття тієї війни. Україна занадто дорого заплатила за кремлівські амбіції – чотири тисячі загиблими, вісім тисяч пораненими й шість тисяч скаліченими.

Понад тридцять років у ваших серцях – біль і розпач. Але й добро і любов, велика підтримка і солідарність, той самий бойовий дух і сталева воля. Мало хто з вас, учасників тих подій, очікував, що вже в незалежній Україні вам доведеться воювати за свою країну з російським окупантом. Україна ніколи не вела загарбницьких воєн, ми завжди боронили свою державу від завойовників. І коли «рускій мір» прийшов на українську землю, саме ви були одними з перших добровольців, які стали на захист територіальної цілісності нашої країни. Ви надали реальну допомогу захисникам у веденні бойових дій. Завдяки і вам зокрема Україна зупинила наступ ворога й змогла звільнити частину окупованих територій.

Нині як активний член світової спільноти Україна з миротворчою місією робить свій посильний внесок у забезпечення миру не тільки в Україні, але й у світі.

Шановні воїни! Ваші мужність, активна позиція та вірність присязі заслуговують на пошану й повагу. Дякую вам за героїзм і мужність, самовіддачу й велику любов до рідної землі. Бажаю вам миру і злагоди, міцного здоров’я на многая літа, непохитної віри та надії.

Схилімо голову перед вічною пам’яттю про тих, хто героїчно воював і не повернувся на рідну землю. Слава Україні! Героям слава!

Голова Cлужби зовнішньої розвідки України

генерал-лейтенант                                                              Валерій Кондратюк