Імпортозаміщений авіапром рф упевнено заходить у піке

російські пасажирські літаки, які кремль подає як символ технологічної незалежності, на практиці виявилися залежними від іноземних комплектувальних.

SSJ-100, що продовжують літати, оснащені французькими двигунами SaM146, які російські авіакомпанії більше не можуть офіційно обслуговувати через санкції. Машини мають проблеми з системами управління та шасі, а ремонт підтримують лише «донорськими» запчастинами. Імпортозаміщена версія SSJ-NEW, у якій потрібно замінити 64 вузли, не пройшла сертифікацію; терміни постійно зсувають – нині говорять про 2026 рік, але без гарантій і без прогнозів щодо серійного виробництва.

Середньомагістральний МС-21 також далекий від масового випуску. Модель МС-21-300 була готова до серійного дозволу, але після початку агресії проти України проєкт зупинили через використання американських двигунів Pratt & Whitney PW1000G. Версія МС-21-310, у якій мали замінити 70 західних вузлів, усе ще доопрацьовується: замінити системи зледеніння, туалетний модуль, попередження зіткнень, метеолокатор та електроживлення російські виробники не змогли. При цьому дальність оновленої моделі скоротилася з 6 400 до 3 830 км.

У сегменті турбогвинтових літаків ситуація не краща: замість реального імпортозаміщення для заміни застарілих Ан-24 та Ан-26 росія продовжує терміни їхньої експлуатації «на папері». Безпека пасажирів при цьому не є пріоритетом. Проєкт «Байкал», який мав замінити Ан-2, визнано невдалим, хоча фінансування триває.

За прогнозом голови «росавіації» Дмітрія Ядрова, до 2030 року в російській цивільній авіації доведеться списати близько 340 літаків – 230 вітчизняних і 109 імпортних. До цього списку потраплять і сучасні SSJ-100, зібрані на базі західних технологій, доступ до обслуговування яких тепер заблоковано.