Кадрова криза в білорусі: економіка захлинається через неефективне управління режиму лукашенка

Ринок праці білорусі демонструє системну розбалансованість, що стала прямим наслідком неефективного управління режиму лукашенка. У республіканському банку вакансій нині понад 177 тисяч відкритих позицій – на 12 тисяч більше, ніж торік, і майже на 40 тисяч більше, ніж два роки тому. Така динаміка свідчить не про розвиток економіки, а про глибоку кадрову кризу, з якою влада не здатна впоратися.

Бізнес продовжує фіксувати дефіцит працівників практично в усіх галузях. Паралельно зростають заробітні плати – навіть попри уповільнення темпів їхнього приросту вони стабільно випереджають як динаміку ВВП, так і продуктивність праці. Для населення це на вигляд як позитив: доходи зростають, ринок праці формально активний. Але для економіки це руйнівна тенденція – оплата праці дедалі більше відривається від реальної ефективності виробництва.

У нормальних умовах така диспропорція призвела б до інфляції, адже підприємства змушені були б компенсувати витрати через підвищення цін. Проте у білоруській моделі адміністративного контролю над цінами цей механізм блокується. Результат – падіння прибутковості держпідприємств, скорочення оборотного капіталу і вимушене кредитування під зарплатні фонди. Для багатьох компаній це завершується банкрутством.

Демографічна криза лише посилює проблему. За 2024 рік країну залишили близько 175 тисяч громадян, переважно фахівців, які виїхали до ЄС на роботу. Загалом після 2020 року білорусь втратила понад пів мільйона людей – значну частину активного трудового ресурсу.

Кадровий дефіцит, адміністративне втручання в ціноутворення та хронічна неефективність державного сектора стали системними рисами білоруської економіки.