Катування як інструмент влади: новий звіт фіксує системний характер репресій у білорусі

Всесвітня організація проти катувань (ВОПК) у своєму глобальному індексі за 2026 рік зафіксувала невтішний діагноз для білорусі: катування та жорстоке поводження залишаються там широко розповсюдженими, систематичними й санкціонованими державою. Країну віднесено до зони дуже високого ризику застосування катувань.

Автори документа констатують, що криза з правами людини, яку спровокували президентські вибори 2020 року, не лише не вщухла, а й перетворилася на закорінену систему репресій. У звіті йдеться, що навесні 2026 року влада звільнила частину ув'язнених правозахисників, проте більшість із них досі залишаються під вартою. Паралельно з цим лукашенко заявив, що в разі повторення протестів реагуватиме найжорсткішим чином, ігноруючи закони. У ВОПК розцінили цю заяву як відверте схвалення позасудового насильства.

Згідно з документом, катуванням у білорусі систематично піддають політв'язнів, жінок та осіб, яких переслідують за розмитими формулюваннями антиекстремістського законодавства. Йдеться про побиття, застосування електрошерів, тривале утримання в незручних позах і сексуальні приниження, причому найбільш інтенсивно це відбувається у перші години затримання.

ВОПК окремо звертає увагу на структурні проблеми: катування в білорусі досі не визнані окремим злочином, національний превентивний механізм відсутній, а незалежний моніторинг місць позбавлення волі з боку громадянського суспільства заборонений. Також Група незалежних експертів ООН зробила висновок, що порушення, які фіксуються з 2020 року, мають масовий та систематичний характер і за своєю суттю прирівнюються до злочинів проти людяності.

За підсумками оцінки білорусь отримала статус країни з дуже високим ризиком за шістьма із семи показників індексу, ще за одним – статус високого ризику.