кремль штовхає молодь до ПТУ через катастрофічний дефіцит робочих рук

У 2025 році рекордні 63 % випускників дев’ятих класів російських шкіл обрали середню спеціальну освіту – це найвищий показник за останні 50 років, а загальна чисельність студентів технікумів і коледжів сягнула 3,9 млн осіб. Найбільший приріст зафіксовано в москві, санкт-петербурзі, московській, челябінській, тюменській та новосибірській областях. На тлі катастрофічного дефіциту робочих рук у російській економіці цей тренд має вигляд вимушеної реакції системи освіти на гостру нестачу кваліфікованих кадрів для промисловості та інших ключових секторів.

Зростання популярності середньої спеціальної освіти почалося ще в середині 2010-х років, коли реальні доходи росіян почали падати, а витрати на підготовку до вищої освіти та студентське життя стали непідйомними для багатьох сімей. Якщо в 2017-му 54 % дев’ятикласників продовжували навчання в старшій школі, то в 2024-му цей показник скоротився до 44 %, причому в сільській місцевості лише 34 % школярів доходять до 11 класу проти 47 % у містах. Постійне підвищення прохідних балів єдиного держіспиту, дорожнеча репетиторів і проживання для приїжджих студентів фактично закривають шлях до університетів, хоча, за соціологічними даними, 79 % росіян хотіли б, щоб їхні діти отримали вищу освіту.

кремль почав активно підтримувати цей зсув із 2024-го, запустивши федеральний проєкт «Профессионалитет», а в 2025-му – кампанію в межах національного проєкту «Кадри». На 2026 рік заплановано оновлення класифікатора затребуваних професій і чергове підвищення мінімальних балів держіспиту. Водночас влада інтенсивно просуває навчання в коледжах, замовчуючи реальні перспективи випускників, зокрема ризик мобілізації до армії. У 2026–2027 навчальному році кількість платних місць у вишах скоротиться на 13 %, або приблизно на 45 тисяч, насамперед за рахунок недержавних університетів, де уріжуть кожне п’яте місце, і гуманітарних напрямів, які офіційно визнали непотрібними.

За таких умов тренд на робітничі та середні спеціальні професії лише посилюватиметься, адже економіка гостро потребує робочих рук. Однак замість інвестицій у якісну освіту та реформи держава обирає адміністративні обмеження, поглиблюючи кризу вищої освіти та заганяючи країну в ще більшу залежність від дефіцитних кадрів.