Литва закріплює підтримку України як елемент національної безпеки

Міністерство національної оборони Литви представило проєкт оновленої Стратегії національної безпеки на 2026 рік, зафіксувавши різке погіршення безпекового середовища в Європі. Документ визначає росію як екзистенційну загрозу для Литви та всієї трансатлантичної спільноти й містить сценарій, за яким москва може бути готовою до широкомасштабних бойових дій проти НАТО до 2030 року.

Стратегія окреслює три ключові напрями політики: збройну оборону держави; підтримку оборони та загальної стійкості країни; формування міжнародного безпекового середовища відповідно до інтересів Литви. Вільнюс підтверджує політичне зобов’язання фінансувати оборону на рівні щонайменше 5–6% ВВП до 2030 року, що суттєво перевищує базові вимоги НАТО.

Пріоритетами національної безпеки визначено розвиток збройних сил і посилення національної стійкості. Йдеться про нарощування розвідувальних і контррозвідувальних спроможностей, протидію гібридним загрозам, удосконалення експортного контролю та регулювання товарів подвійного використання, диверсифікацію зовнішньої торгівлі й підвищення енергетичної безпеки. Окремо наголошується на необхідності формування міжнародної системи безпеки, заснованої на нормах міжнародного права та ефективних механізмах колективної й європейської оборони.

Головними зовнішніми джерелами ризиків названо росію як основну воєнну загрозу, білорусь як фактор непередбачуваності через її залежність від москви, а також КНР та інші держави, що сприяють довгостроковій спроможності росії протистояти Заходу, зокрема через постачання технологій і товарів подвійного призначення.

Литва прямо пов’язує власну безпеку з результатами російсько-української війни, наголошуючи, що європейська безпека неможлива без незалежної, суверенної і безпечної України та її інтеграції в євроатлантичний простір. Стратегія передбачає щорічне спрямування щонайменше 0,25% ВВП на допомогу Україні у сфері безпеки й оборони, продовження підготовки українських військових і комплексну підтримку Києва.

Формалізація цієї підтримки як довгострокового елемента національної безпеки створює для України прогнозований рівень допомоги. Водночас акцент на регіональних форматах – Нордично-Балтійській вісімці та Північній групі – свідчить про наміри Вільнюса посилювати безпеку через «малі коаліції» як доповнення до НАТО.