Мілітаризація економіки штовхає росію до соціально-економічної прірви

російський ринок праці на межі виснаження: у першому кварталі 2025 року темпи зростання заробітних плат для нових працівників сповільнилися до 2,2 %, що вдвічі менше за показник минулого року.

Позитивна динаміка доходів зберігається лише у вузькому сегменті – у сферах, пов’язаних із оборонними замовленнями та імпортозаміщенням. Для решти економіки – особливо бюджетного сектору й пенсіонерів – зростання доходів обмежується індексацією на рівні інфляції. У цих умовах реальні доходи більшості громадян залишаються замороженими, а споживчий попит – пригніченим.

Структурний дефіцит робочої сили залишається стримувальним чинником для різкого зниження зарплат, але не є запорукою стійкого зростання. Поточна модель економіки рф, побудована на централізованому державному фінансуванні в умовах міжнародних санкцій, демонструє вичерпання ресурсів.

На тлі цього російські компанії вимушені переглядати кадрову політику, включаючи зниження заробітної плати, вимушені відпустки та переведення співробітників на менш оплачувані позиції. Зокрема найбільший у росії виробник сільгосптехніки концерн «ростсельмаш», що входить до переліку стратегічних підприємств рф, відправив у незаплановану відпустку 15 тисяч своїх працівників.

У разі падіння доходів від експорту енергоресурсів або суттєвого скорочення резервів, кремль зіткнеться з неможливістю підтримувати ілюзію стабільності. Поверхова стабільність на ринку праці маскує системну деградацію. москва тимчасово тримає контроль завдяки війні, однак росія впевнено рухається до соціально-економічної кризи.