Молдова готує адміністративну реформу: скорочення мерій і нові повіти

Кишинів планує у березні представити концепцію адміністративно-територіальної реформи. Восени парламент має розглянути відповідний законопроєкт, який наразі перебуває на стадії підготовки.

Поштовхом до реформи стала надмірна фрагментованість чинної системи – на це вказує молдовська аналітична компанія iData. Із 898 мерій понад 60 обслуговують громади чисельністю менш ніж 1 500 осіб. За оцінкою аналітиків, така модель ускладнює формування професійного кадрового корпусу, обмежує бюджетну спроможність громад і знижує ефективність державних закупівель, просторового планування й залучення європейських інвестицій.

Концепція передбачає скорочення кількості мерій із 898 до близько 300, створення семи повітів – Бєльці, Кагул, Бендери, Оргеїв, Сороки, Тирасполь, Унгени – та одного муніципалітету – Кишинева – за зразком румунської моделі. Районні ради пропонується трансформувати у професійні адміністративні структури, зосереджені на держзакупівлях, просторовому плануванні та підготовці інфраструктурних проєктів.

Окремим елементом реформи є інтеграція територій з особливим статусом: АТУ Гагауз Єрі пропонують включити до складу Кагульського повіту, Придністровський регіон – до Тираспільського.

У російському інформаційному просторі реформу вже подають як «підготовку до ліквідації молдовської державності та поглинання Румунією». Прокремлівські медіа просувають наративи про «перекроювання Молдови за румунськими лекалами» та формування адміністративної бази для потенційної унії, акцентуючи на ризику «ліквідації автономії Гагаузії» та «тиску центру на регіони». Очікується, що кремль протидіятиме ухваленню законопроєкту через інформаційні кампанії, стимулювання протестів і використання проросійських політичних сил у молдовському парламенті.