Поки росія тоне в бензиновій кризі, кремль вдає, що все під контролем

росія знову намагається переконати власне населення, що паливна криза відступає. Підконтрольні кремлю медіа навипередки публікують матеріали про нібито зростання постачань нафтопродуктів, часткове скасування обмежень на АЗС та покращення ситуації у 15 регіонах, включно з москвою і санкт-петербургом. Логіка звична: столицям – насамперед, а іншим доведеться почекати. Риторику підтримали й офіційні заяви російського керівництва, яке запевняє, що ситуація повністю контрольована.

Утім, реальність є інакшою. Локальне полегшення в окремих регіонах пояснюється не відновленням виробництва, а банальним адміністративним перерозподілом наявних обсягів пального між територіями та категоріями споживачів.

Найгірша ситуація зберігається в тамбовській, астраханській, кіровській, пензенській, воронезькій, ростовській, волгоградській, оренбурзькій та ярославській областях, пермському краї, чуваській республіці, республіках мордовія й удмуртія, а також на тимчасово окупованій території Криму. Для цих регіонів жодної стабілізації не передбачається.

Цифри це підтверджують. З 1 по 10 липня середня ціна бензину АІ-92 на АЗС росії зросла до 64,5 рубля за літр, що на 20% більше в річному вимірі. АІ-95 подорожчав до 77,5 рубля (+24%), а АІ-98 злетів до 119,5 рубля за літр, додавши одразу 32% рік до року. Це – ознаки ринку, який руйнується.

Головна причина кризи лишається незмінною: виробництво палива падає через пошкодження НПЗ. У липні випуск бензину на росії скоротився приблизно до 71,5 тисячі тонн на добу, тоді як середній літній попит становить близько 110 тисяч тонн. Фактично закривається лише 65% потреби. Розрахунковий дефіцит сягає близько 38,5 тисячі тонн на добу, або 35% всього внутрішнього споживання.

Усе вказує на те, що кремль готується не до подолання кризи, а до її тривалого існування. Головна мета режиму – не відновлення повноцінної пропозиції на ринку, а недопущення зупинок у стратегічно важливих галузях. Заяви про нормалізацію ситуації виконують суто інформаційну функцію: вони прикривають перехід до вибіркового розподілу ресурсів, коли одні отримують пальне, а інші залишаються ні з чим.

Розрив між офіційною риторикою і реальним станом справ буде тільки зростати, а разом з ним зростатиме і недовіра населення до здатності кремля забезпечити навіть базову стабільність у власній країні.