Провал російських найманців у Малі підриває стратегію кремля в Африці

російська ПВК «вагнер» зазнає краху в Малі, де близько двох тисяч її бойовиків не змогли поліпшити безпеку чи отримати контроль над ресурсами, як у Центральноафриканській Республіці. Замість боротьби з джихадистами найманці увійшли в конфлікт із малійською армією і лише підвищили градус насильства.

Після путчу 2021 року владу в країні захопила хунта на чолі з Ассімі Гоітою. Він будував союз із москвою, очікуючи, що російські найманці виконуватимуть накази малійського командування і ефективно воюватимуть проти джихадистів. Натомість найбільша джихадистська мережа у Сахелі – JNIM («Аль-Каїда в Сахелі») – продовжує нарощувати вплив у регіоні.

Кількість загиблих цивільних після приходу Гоіти зросла більш ніж у чотири рази: з 736 на рік до понад 3 тис. у 2022–2024 роках. При цьому 80 % смертей спричинили не джихадисти, а місцева армія та вагнерівці. Тактика росіян – терор проти простих малійців – виявилася неефективною: населення відмовляється співпрацювати з ними.

Відносини між російськими найманцями та малійськими військовими помітно погіршуються: зафіксовано непокору наказам, крадіжки техніки та відверті прояви расизму. Напруга вилилася у серпневі репресії проти десятків офіцерів, незгідних з методами ПВК.

На відміну від Судану й ЦАР, кремль не отримав контроль над корисними копалинами, зокрема золотими рудниками: Гоіта відкинув вимоги москви та почав шукати альтернативних партнерів для отримання допомоги у сфері безпеки та угод з видобутку корисних копалин.