російська мова здає позиції в країнах Центральній Азії

З кожним роком усе більше жителів Центральної Азії бажають вивчати китайську мову, ніж –  за традицією часів срср – російську. Мешканці регіону вважають китайську мовою майбутнього, що відкриває перспективи для  працевлаштування, ведення бізнесу та здобуття вищої освіти в навчальних закладах КНР.

Станом на кінець 2024 року майже 150 тис. жителів регіону успішно склали тести на знання китайської мови. Попит на її вивчення спонукав бізнес долучитися до процесу – в регіоні працюють кілька сотень приватних навчальних навчальних центрів. Водночас Пекін відкрив у регіоні 13 Інститутів Конфуція: 5 у Казахстані, 4 в Киргизстані, 2 в Таджикистані та 2 в Узбекистані. У Туркменістані поки  не розгорнуті Інститути класичного типу, тому вивчення мови ведеться через інші структури.

Більшість охочих вивчає китайську у своїх країнах в установах, що фінансуються Пекіном. Крім того, КНР надає стипендії тим, хто прагне навчатися безпосередньо в Китаї. Такий підхід дозволяє Пекіну залучати саме центральноазійців до розвитку двосторонніх відносин у бізнесі, а також культурній та соціальній сфері. Саме тому чимало жителів регіону сприймає сучасний Китай як перспективного та позитивного партнера, на відміну від непрогнозованої підсанкційної росії.

Мова є однією зі складових геополітичного впливу Пекіну в регіоні. У комплексі з розвитком нових торговельних маршрутів, науково-технічного та культурного співробітництва китайська «м’яка сила» поступово витісняє рф, яка раніше вважалася тут єдиним гарантом регіональної безпеки. На сьогодні частка Китаю в зовнішній торгівлі країн Центральної Азії вже сягає 40%, тоді як російська за підсумками 2025 року скоротилася приблизно до 15%.