російська присутність у Малі спровокувала гуманітарну катастрофу

У Малі загострюється паливна криза, що паралізує ключові сфери життя – від продовольчого забезпечення до роботи шкіл. Постачання нафтопродуктів було заблоковане збройними угрупованнями у відповідь на політику військової хунти, що вибірково спрямовує ресурси до лояльних регіонів. Депутат парламенту Аліу Тункара, відомий проросійською риторикою, у своїй промові звинуватив у кризі Францію, США та «можливо, навіть Україну».

Військові прийшли до влади після перевороту 2021 року. У 2022-му, на вимогу хунти, французькі війська, які протистояли джихадистам у регіоні, залишили країну. Наступного року свою місію завершила й ООН.

Безпекові функції режим передав російським найманцям. Спершу це було злочинне угруповання «вагнер», нині – «Африканський корпус», підпорядкований міноборони рф. Однак їхня присутність не призвела до стабілізації: інтереси найманців зосереджені радше на напівлегальному видобутку золота, ніж на боротьбі з терористичними угрупованнями.

російські радники активно просувають у регіоні модель управління, яка відтворює авторитарні практики москви. У травні цього року влада Малі ухвалила рішення про розпуск усіх політичних партій, остаточно зруйнувавши перспективи демократичних виборів. Подібний курс спостерігається й у сусідніх державах Сахелю – Буркіна-Фасо та Нігері, де також при владі перебувають військові, котрі здійснили перевороти.

За оцінками міжнародних організацій, близько шести мільйонів жителів Малі потребують гуманітарної допомоги. Спостерігачі попереджають, що режим втрачає контроль, а російська підтримка виявляється неспроможною змінити ситуацію.