російський космос дедалі більше залежить від Китаю

Державна політика рф у космічній сфері дедалі більше нагадує спробу адміністративно замаскувати глибоке технологічне відставання та провальні операційні показники галузі. Замість вирішення системних проблем кремль робить ставку на розширення повноважень ДК «роскосмос», перетворюючи корпорацію на фінансово-адміністративний центр із правом контролювати ресурси, ціни та доступ до даних.

Ключовим елементом цієї моделі стало запровадження з 2026 року платного доступу російських держорганів до даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), формування федерального фонду супутникових знімків і закріплення за «роскосмосом» функцій ціноутворення та закупівель у приватних операторів. Паралельно галузь проштовхується в бік агресивної комерціалізації – через випуск облігацій, розширення майнових прав корпорації та навіть легалізацію реклами, що є радше спробою латання бюджетних дір, ніж стратегічним розвитком.

На цьому тлі структурні проблеми лише загострюються. Кількість космічних запусків стабільно скорочується другий рік поспіль, окремі підприємства перебувають у кризовому фінансовому стані, а модернізація інфраструктури відкладається. Галузь залишається вразливою до санкцій і критично залежною від іноземних даних ДЗЗ, з реальним ризиком витіснення російських операторів дешевшими китайськими продуктами.

Фактично космічна політика рф дедалі відкритіше підпорядковується потребам ЗС рф у війні проти України. Концентрація супутникових даних у руках «роскосмосу» та платна модель для держави дають змогу лише перерозподіляти дефіцитні ресурси. Вони не змінюють базової реальності: низькі темпи запусків, санкційні обмеження та залежність від зовнішніх, насамперед китайських, джерел даних залишатимуться хронічними проблемами російської космічної галузі.