росія не знає, що робити з учасниками війни після повернення з фронту

У 2025 році російські служби зайнятості разом із роботодавцями заявили про підготовку 449 тис. вакансій для учасників війни проти України. Однак по допомогу в пошуку роботи звернулися лише 15 тис. осіб. Такий розрив свідчить про глибоку недовіру до державних програм або небажання самих учасників війни ними користуватися. Навіть серед тих, хто звернувся, роботу знайшли лише 7,8 тис. осіб – 52%. Решта залишилася без працевлаштування.

Для росіян з інвалідністю та колишніх засуджених ситуація ще гірша. З 5 тис. «ветеранів» з інвалідністю роботу отримали 2,1 тис. – 42%. Серед 1,2 тис. осіб із судимістю працевлаштували 638, або 51%. Ці показники демонструють, що російські роботодавці не готові масово приймати колишніх військових, особливо тих, хто має додаткові обмеження.

Показовим є результат із дистанційною роботою. З 449 тис. заявлених вакансій лише 775 передбачали віддалену зайнятість. Фактично її отримали шестеро осіб.

російська влада не здатна забезпечити працевлаштування навіть тим учасникам загарбницької війни, які самі звертаються по допомогу. За гучними звітами про підтримку приховується провал: після повернення з України ці люди виявляються непотрібними ані ринку праці, ані системі, яка обіцяла про них подбати.

Водночас на росію продовжують ввозити трудових мігрантів із «далекого зарубіжжя» на тлі дефіциту робочої сили, що загострився через війну проти України. За січень–вересень мвс видало близько 215 300 дозволів на роботу іноземним громадянам, що на 21% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. За оцінками експертів, до 2032 року російській економіці знадобиться близько 12 млн працівників.