росія платить за війну черговою логістичною кризою

У першому півріччі 2026 року автомобільним транспортом на рф перевозили понад 70% вантажів, тож галузь виявилася вкрай вразливою до дефіциту та подорожчання пального. Перебої з постачанням підняли витрати перевізників, змусили переглядати маршрути і перекроїли вантажопотоки країни.

Із середини липня пальне подорожчало на 16–18%, а оскільки воно формує близько третини витрат перевізників, собівартість автоперевезень зросла на 4,5–5,5%. Додатковий удар завдало скасування паливних знижок у 7–12%. У відповідь компанії скорочують далекомагістральні перевезення, відмовляються від рейсів між віддаленими регіонами і зосереджуються на доставці в межах окремих областей чи до найближчих портів.

Паралельно зросли тарифи: до дефіциту водіїв і сезонного попиту на швидкопсувні товари додалося подорожчання проїзду федеральними трасами. У липні ставки на вантажівки піднялися на 12–15% проти червня, а на окремих напрямках – до половини.

Найбільше постраждали маршрути з Китаю. Через паливний колапс у забайкальському краї, через який проходить основний вантажопотік із КНР, ставки підскочили на 20–25% порівняно з травнем¬–червнем, а доставка вантажу з Китаю до москви подорожчала з 10–11 тис. до 14 тис. дол.

Компанії намагаються перекласти частину вантажів на залізницю і морський транспорт: попит на прямі залізничні перевезення виріс приблизно на 18–20%, на морські – на 10–12%. Але обмежена пропускна спроможність і довші строки доставки не дозволяють цим маршрутам компенсувати випадання автотранспорту, тож логістика лише ускладнюється і дорожчає.

Учасники ринку не очікують повернення тарифів до докризового рівня навіть після стабілізації постачання пального: зниження прогнозують не більш як на 7–10%, оскільки перевізники намагатимуться відбити втрати від простоїв і недовантаження автопарку. Разом із дефіцитом водіїв це робить подорожчання логістики структурним явищем.

Криза пришвидшить консолідацію ринку навколо великих операторів, здатних формувати запаси пального і працювати з нижчою рентабельністю. Вихід дрібних перевізників скоротить пропозицію послуг і втримає тарифи високими навіть після нормалізації постачання, а віддалені регіони рф стануть ще залежнішими від обмеженого кола перевізників – з відповідною різницею у вартості доставки між центром і периферією країни.