Background

росія проїдає резерви, зібрані за двадцять років

5/1/2026
singleNews

Двадцять років росія скуповувала золото. Тепер – продає. У першому кварталі 2026 року центральний банк рф реалізував близько 21,8 тонни з власних резервів, унаслідок чого золотий запас країни скоротився до 2 305 тонн. Для бюджету, що зяє дірою в майже 62 мільярди доларів, дорогоцінний метал перетворився на останній інструмент порятунку – і кремль не вагається ним скористатися.

Перехід від накопичення до розпродажу стався у листопаді 2025 року: тоді центробанк вперше почав продавати золото безпосередньо внутрішнім покупцям – банкам, державним компаніям та окремим інвестиційним структурам. Здобуті кошти конвертуються переважно в юані: доступ до твердої валюти через зовнішні ринки для москви фактично закритий.

Свій золотий запас росія формувала переважно з 2002 по 2025 рр., закупивши понад 1 900 тонн у російських золотодобувників. Найінтенсивніші хвилі накопичення припали на 2008–2012 роки – більше 500 тонн – та на 2014–2019 роки, коли до резервів долучилося понад 1 200 тонн. Після 2020 року темп різко впав. Тепер вектор змінився остаточно.

Ринок це вже помітив. У березні внутрішні торги золотом на рф сягнули 42,6 тонни – у 3,5 раза більше, ніж роком раніше. Значну частину операцій становлять своп-угоди: золото йде під заставу в обмін на короткострокову ліквідність. Тобто метал перестав бути просто резервом – він став оперативним фінансовим інструментом у режимі ручного управління дефіцитом.

Причини очевидні. На початку 2026 року нафтогазові доходи рф просіли, тоді як військові та соціальні видатки нікуди не зникли. Зовнішнє боргове фінансування недоступне, внутрішній борг і без того зростає. У цих умовах кремль робить єдине, що лишилося: тягне з кубишки, яку збирав два десятиліття.

За поточних темпів – близько семи тонн на місяць – у 2026 році росія може продати від 80 до 90 тонн золота. Це не миттєва катастрофа, але сигнал важливий: країна, яка роками демонструвала накопичення резервів як ознаку міці, тепер їх проїдає. Бюджетний маневр звужується, а сам факт переходу до продажів фіксує те, про що москва хотіла б мовчати, – фінансова стійкість системи зникла.