Саміт ШОС завершився деклараціями без економічного прориву

У Бішкеку відбулося 26-те засідання Ради глав держав Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Після зустрічі лідерів у вузькому складі переговори продовжилися у форматі «ШОС плюс» за участю держав-партнерів та міжнародних організацій. Головною темою стало місце ООН у формуванні справедливого світопорядку.

Окрім членів ШОС, у зустрічі взяли участь лідери Монголії, Туреччини, Азербайджану, Вірменії, Шрі-Ланки, Камбоджі та Непалу, Генеральний секретар ООН, а також представники СНД, ЄАЕС й ОДКБ.

За підсумками саміту підписано 28 документів. Серед них – Бішкекська декларація, яка передбачає засудження односторонніх санкцій без схвалення Ради Безпеки ООН, розширення розрахунків у національних валютах, розвиток незалежних платіжних платформ і просування китайської ініціативи «Пояс і шлях».

Індія з 2018 року не підтримує положення підсумкових документів ШОС щодо «Поясу і шляху», оскільки Китайсько-пакистанський економічний коридор проходить через контрольовану Пакистаном частину спірного Кашміру.

Ще один документ передбачає реформування внутрішніх механізмів ШОС, надання англійській мові статусу третьої робочої та розширення повноважень генерального секретаря. Окремо погоджено створення в Бішкеку єдиного аналітично-координаційного центру безпеки на базі реформованої Регіональної антитерористичної структури ШОС.

Водночас саміт показав обмежені можливості організації перейти від політичних заяв до реальної економічної інтеграції. Відсутність домовленостей щодо Банку розвитку свідчить про небажання членів ШОС створювати спільні фінансові механізми. А відмова Індії та Пакистану від двосторонніх переговорів підтвердила збереження серйозних суперечностей усередині організації.

За таких умов ШОС продовжує залишатися майданчиком для ситуативного узгодження позицій і двосторонніх контактів, а не повноцінним економічним блоком.