Санкційний тиск б’є по товарообігу рф із Китаєм: мінус 6,8 % за квартал

Упродовж січня–березня товарообіг між росією та Китаєм, порівняно з аналогічним періодом 2024 року, знизився на 6,8 %, до 53,2 млрд дол. США. Експорт скоротився до 30,5 млрд дол. (мінус 6,7 %), імпорт – до 22,7 млрд дол. (-6,3 %). При цьому найбільший спад відбувся у лютому – імпорт до Китаю становив 5,8 млрд дол., що є найнижчим показником від червня 2022 року.

У товарному розрізі спостерігалося скорочення імпорту до Китаю нафти, нафтопродуктів та газу (70 % загального обсягу російського експорту) до 20,2 млрд дол. США (-16 % у річному вираженні).

Зменшився також обсяг експорту добрив (-29 %), харчових олій (-25 %), лісу (-7 %) та зерна (-3,3 %).

У структурі імпорту китайських товарів до росії найбільше скоротилося постачання автомобілів і комплектувальних (-38 %). Водночас зріс імпорт із Китаю до рф промислового обладнання (+6 % за рік), оптики (+10 %), виробів із чорних металів (+22 %), органічної хімії (+8 %).

Головною причиною скорочення товарообігу між Китаєм та росією є зниження купівельної спроможності росіян на тлі високих ставок на споживчі кредити в рф, оскільки середня ставка сягає 30 %.

Також серед причин – обмеження на банківські розрахунки та загроза вторинних санкцій проти китайських компаній, зміцнення курсу рубля, що призводить до зменшення вартісного обсягу китайського імпорту в росії в рублевому еквіваленті та зниження світових цін на нафту.

Скорочення товарообігу свідчить про ефективність західних санкцій. Ця тенденція збережеться у 2025 році в межах 5–10 %. За даними СЗРУ, росія  намагатиметься перебудувати структуру експорту до Китаю – замість сировинних товарів акценти змістяться на торгівлю металами, зокрема міддю та алюмінієм. Водночас потенціал зростання цього сегмента обмежений – він набагато менш прибутковий і масштабний, ніж торгівля енергоносіями.