Спроба обійти санкції через країни Центральної Азії не перекриває втрат рф у торгівлі з Європою

кремль продовжує використовувати країни Центральної Азії як хаби, що дають змогу обходити санкційні обмеження країн Заходу.

У 2023 році Казахстан, Киргизстан та Вірменія збільшили імпорт із ЄС на суму, що майже ідентична зростанню їхнього експорту до росії. У 2023 році імпорт країнами ЄАЕС товарів із ЄС збільшився на 45 %, сягнувши 13 млрд дол. США. При цьому експорт із цих країн до росії зріс на 43 %, сягнувши близько 14,5 млрд дол. США.

У багатьох випадках товари фізично відразу прямують до рф, а через країни Центральної Азії здійснюють лише формальний платіж, щоб не порушувати європейські санкції.

Казахстан є оптимальним варіантом для організації паралельного імпорту – країна ближча до Європи та має протяжний кордон із росією. Експорт із Казахстану до росії зріс на 31,2 %, сягнувши 10,2 млрд дол. США проти 7 млрд дол. у 2021 році. Водночас у листопаді 2024 року Астана збільшила строки проведення платежів від російського бізнесу – від семи днів до місяця, вимагаючи додаткові документи з даними про відправників та отримувачів грошей.

Вірменія має складнощі з провезенням товарів через Грузію та Азербайджан. Динаміка зростання експорту є високою – 76 %, проте абсолютні показники є нижчими порівняно з Казахстаном – 3,5 млрд дол. США проти 840 млн дол. США у 2021 році.

Розташування Киргизстану відносно ЄС підвищує логістичні витрати. Експорт із Киргизстану до росії у 2023 році збільшився на 52 %, сягнувши близько 823 млн дол. США (у 2021 році – 393 млн дол. США).

Однак у цілому зростання торгівлі ЄС із Казахстаном, Киргизстаном та Вірменією не перекриває втрат росії в торгівлі з Європою: у 2023 році товарообіг росія – ЄС становив 88,9 млрд євро, знизившись на 65,5 % зі 170 млрд євро.+