Ставка на власний видобуток: Індія готує масштабну програму геологорозвідки

Уряд Індії заявив про плани інвестувати до $100 млрд у внутрішню геологорозвідку та збільшити нафтопереробні потужності до 6 млн барелів на добу до 2030 року. Ініціатива має на меті зміцнити енергетичну безпеку країни та знизити залежність від імпорту, який нині покриває 85–88% внутрішнього споживання нафти.

Енергобаланс Індії залишається структурно неврівноваженим: за видобутку близько 0,55–0,6 млн барелів на добу (б/д) внутрішній попит перевищує 5 млн б/д, що означає забезпечення власним ресурсом менш ніж 12% потреб. За цих умов нафтова галузь країни орієнтована на модель великого переробного хаба – державні та приватні НПЗ заробляють на переробці відносно дешевої імпортної нафти з подальшим реекспортом нафтопродуктів.

Після 2023 року Індія активно закуповувала російську нафту з дисконтом, що забезпечило рекордну рентабельність переробки та підтримало високі темпи зростання ВВП – близько 7%.

Стратегія нарощування внутрішньої ресурсної бази передбачає відкриття для геологорозвідки близько 1 млн км² територій, раніше обмежених для комерційних досліджень, зокрема окремих морських акваторій і прикордонних районів. Також планується розвиток глибоководного шельфу, насамперед у басейні Крішна–Годаварі та поблизу Андаманських островів, що потребує буріння на глибинах понад 1 000–1 500 м і пов’язане з високими технологічними ризиками. Окремий напрям – освоєння сланцевих і щільних покладів у частково вивчених басейнах, зокрема у штаті Раджастхан.

Західні експерти зазначають, що навіть у разі успіху цих програм внутрішній видобуток не зможе суттєво замінити імпорт і виконуватиме радше функцію обмеженої «подушки безпеки». Вища собівартість індійської нафти, тривалий цикл освоєння родовищ (7–12 років) та швидке зростання попиту означають, що в найближчі 5–7 років країна залишатиметься критично залежною від імпортних постачань.