Транскаспійський фонд змінює баланс сил на Кавказі не на користь рф

росія остаточно втратила роль єдиного зовнішнього арбітра на Південному Кавказі. У першій декаді серпня держсекретар США Марко Рубіо офіційно оголосив про початок роботи Транскаспійського фонду підприємництва. Ця структура за допомогою приватних американських інвестицій має стати фінансовим двигуном масштабних інфраструктурних проєктів навколо Транскаспійського торгового шляху («Середнього коридору»).

Рівно рік знадобився Єревану, Баку й Вашингтону для реалізації попередніх дипломатичних домовленостей. Водночас сторони докорінно змінили роль США в регіоні: від модератора мирних переговорів Вашингтон переходить до ролі співзасновника нового економічного середовища. Механізм цього процесу ґрунтується на розвитку «Середнього коридору» – альтернативної російській транспортної артерії, яка поєднує ринки Китаю та Центральної Азії з Європою, оминаючи традиційні російські маршрути.

Унікальність цього глобального проєкту полягає в тому, що кожен із його учасників, незважаючи на різні геополітичні цілі, отримує значні економічні та політичні переваги.

США посилюють свою роль у регіоні, сприяють зміцненню незалежності країн Центральної Азії та Південного Кавказу, не допускають встановлення повного контролю Китаю над євразійською логістикою і, зрештою, отримують доходи від власних інвестицій.

Вірменія, поряд із доходами від нової інфраструктури, отримує нові транспортні комунікації та можливість диверсифікувати зовнішню політику, зменшити залежність від окремих зовнішніх партнерів і краще захистити країну від різноманітних шоків та криз.

Азербайджан матиме значні дивіденди від закріплення статусу зовнішнього хаба, що відкриває перед країною можливість формувати власні правила гри на зовнішніх ринках.

Зрештою, громадяни країн Південного Кавказу отримують можливість позбутися російської монополії на вплив у регіоні. Має остаточно зникнути страх перед різного роду ізоляціями та блокадами. Така модель «багатополярності» нівелює традиційні важелі тиску рф, які десятиліттями ґрунтувалися на контролі над транспортними й торговельними комунікаціями. Водночас міжнародний бізнес отримує надійні та безперебійні канали постачання товарів і послуг, що підвищує стійкість усієї євразійської торговельно-економічної системи.