У російській економіці набирає обертів хвиля неплатежів

За перші п'ять місяців 2026 року проблема неплатежів у російській економіці помітно загострилася. Прострочена дебіторська заборгованість підприємств сягнула $112,53 млрд (8,99 трлн рублів), що на 9,9% більше, ніж на початку року. Її частка в загальній дебіторській заборгованості зросла з 6,2% до 6,7%, а кількість компаній із простроченими боргами збільшилася до 18 298. Накопичена сума вже майже дорівнює 4% прогнозованого ВВП росії у 2026 році. Це не прямий показник збитків, але він добре показує масштаб кризи розрахунків між підприємствами.

Основна причина – покупці та замовники довше не оплачують рахунки. Через це гроші не доходять до постачальників, ті відкладають власні платежі, і ланцюг неплатежів поширюється всією економікою. Ситуацію погіршують високі кредитні ставки, уповільнення економічного зростання та переорієнтація державних ресурсів на фінансування війни проти України.

Найсильніше це б'є по малому та середньому бізнесу, який має обмежені фінансові резерви й майже не може залучити кредити. Великі компанії, навпаки, нерідко свідомо затягують розрахунки з постачальниками, фактично використовуючи їх як джерело безкоштовного фінансування. У складнішому становищі опинилися й експортери: частка простроченої заборгованості в цьому секторі вже перевищила 9% через проблеми з міжнародними платежами, затримки переказів і труднощі з поверненням валютної виручки.

Навіть у наближеному до кремля центрі макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування визнали, що офіційна статистика не показує повної картини. Компанії часто не визнають борги простроченими, а просто змінюють умови договорів або переносять строки оплати. Через це реальний масштаб неплатежів значно більший за офіційні дані.

Зростання простроченої заборгованості свідчить, що російський бізнес дедалі частіше замінює банківські кредити затримкою платежів своїм контрагентам. За високих ставок це стало одним із небагатьох способів підтримувати роботу підприємств. Така модель робить економіку вразливішою до ланцюгових неплатежів. Водночас подальше спрямування державних і кредитних ресурсів у військово-промисловий комплекс лише посилюватиме дефіцит коштів у цивільних галузях і поглиблюватиме дисбаланси російської економіки.