влада рф нездатна забезпечити попит на валюту в країні – дефіцит бюджету поглибиться

У росії фіксується зменшення валютних надходжень, що пов’язано зі зниженням експортних обсягів. Оскільки показники імпорту залишалися стабільними, торговий баланс зменшився майже вдвічі – з 12,4 млрд дол. США у вересні до 6,3 млрд дол. США у листопаді. Це – мінімальне значення з липня 2023 року. Такого обсягу недостатньо для покриття всього попиту на валюту в країні і свідчить про нездатність рф забезпечити зазначений рівень імпорту за рахунок наявних валютних надходжень.

За попередньою оцінкою платіжного балансу (від 12 грудня), експорт рф у вересні становив 39,1 млрд дол. США, у жовтні – 36,6 млрд дол. США, а в листопаді – 32,2 млрд дол. США. Імпорт становив: 26,8 млрд дол. США у вересні, 27,5 млрд дол. США у жовтні та 25,9 млрд дол. США у листопаді.

Тенденція до зниження експорту зумовлена падінням попиту на російські енергоносії, а також посиленням конкуренції на міжнародних ринках. Закупівлі Китаєм російського вугілля з січня по листопад скоротилися на 21 % у річному обчисленні  – з 13,3 млрд дол. США до 10,5 млрд дол. США. Крім того, імпорт російського вугілля скоротила Індія – з січня по вересень на 26 % менше, ніж за аналогічний період минулого року. Загальний показник російського експорту вугілля за 11 місяців знизився на 23 % з 30,3 млрд дол. США до 23,3 млрд дол. США.

російська вугільна галузь опинилася на межі банкрутства через падіння цін на вугілля та високу собівартість видобутку. Для підтримки підприємств уряд росії скасував експортні мита на коксівне вугілля та продовжив мораторій на інші мита до кінця 2024 року. Водночас Китай збільшив імпорт вугілля на 14,8 % порівняно з минулим роком до 490 млн т у період з січня по листопад. Однак це зростання відбулося за рахунок збільшення постачань з Монголії та Австралії.

Зниження валютних надходжень та скорочення експорту, що напряму пов’язано з війною проти України, негативно впливає на економіку росії, посилюючи фінансову нестабільність. Як результат, це призводить до подальшого ослаблення рубля та поглиблення дефіциту бюджету країни-агресора.