Влада змушує жителів російських регіонів самостійно фінансувати базову інфраструктуру

російські муніципалітети, позбавлені бюджетного фінансування, все частіше перекладають витрати на утримання базової інфраструктури безпосередньо на жителів. Практика «самообкладання» поширюється по всій країні – від бурятії до пермського краю.

Дефіцит федерального бюджету за минулий рік сягнув 5 трлн рублів і, за прогнозами, може подвоїтися до 10 трлн рублів у поточному році. Борг регіонів уже становить близько половини федерального. Грошей немає навіть у відносно заможних москві, татарстані та нафтоносному ямало-ненецькому автономному окрузі. Муніципалітетам не дістається майже нічого – і саме на них лежить основний тягар благоустрою: дороги, парки, житловий фонд, кладовища. Останні, до речі, зараз розростаються безпрецедентними темпами через втрати у війні проти України.

Прикладів безліч. Зокрема, у бурятському селі великий куналей кожен двір зобов'язали щомісячно сплачувати по 300 рублів. Розмір внеску затвердили на сільській сходці – формально в межах закону про місцеве самоврядування. У пермському краї, в селі великі кусти, зібрані кошти планують витратити на огорожу для кладовища. У татарстані подібна практика існує вже багато років. Регіональна влада навіть надає рекомендації щодо покарання тих, хто відмовляється платити. Регіони шукають будь-які джерела коштів. архангельська область бере дорогі банківські кредити. Влада петропавловська-камчатського запровадила «добровільні внески» до міської казни.

Бізнес, який раніше міг частково компенсувати брак муніципального фінансування в обмін на преференції, сам опинився під тиском. Малий бізнес просто закривається. У невеликих поселеннях його часто немає взагалі.

Правова база для «самообкладання» залишається розмитою, що створює додаткове підґрунтя для соціальних конфліктів. Утім це навряд чи зупинить поширення практики – альтернативи у муніципалітетів просто немає.