Всеволод Змієнко

Всеволод Юхимович Змієнко народився в Одесі 16 жовтня  1886 року. Там же отримав спеціальну освіту у піхотному юнкерському учили­щі, після чого 1 серпня 1905 року розпочав військову службу. У 1913 році закінчив Миколаївську Академію Генерального шта­бу і вже з 26 серпня 1914 року протягом року командував ротою. Згодом служив у Генштабі російської імператорської армії на різних посадах.

За часів Центральної Ради обіймав низку командних посад в Армії УНР. У період Директорії УНР працював у Генеральному штабі, де безпосередньо був причетний до військової розвідки. На початку 1920 року був призначений начальником штабу 6-ї стрілецької дивізії. Після поразки Визвольних змагань­ перебував у таборах інтернованих на території Польщі. Із 1922 року – генерал-хорунжий Армії УНР. Упродовж 1928–1936 років очолював спецслужбу Генштабу Військового міністерства Державного центру УНР у екзилі.

На цій посаді важливого значення надавав роботі розвідки, зокрема збиранню інформації про становище в Україні з метою підготовки умов для повалення радянської влади і відновлення незалежності й державного суверенітету республіки військовою інтервенцією ззовні і активізацією партизансько-повстанського руху на території усрр. Завдяки В. Змієнку вдалося здобути документальні свідчення про голод в Україні. Ці відомості використовували для підготовки листівок, відозв, звернень, привернення уваги світової громадськості до подій в Україні, і в такий спосіб впливу на вище партійне керівництво срср.

У Всеволода Змієнка Україна була розділена на райони приблизно в межах старих повітів. До кожного району він мав шифр. У шифрованому вигляді описувався стан справ у сільському господарстві, промисловості, радянських закладах, настрої людей тощо. Була налагоджена робота розвідувальних пунктів переправи через польсько-український кордон, сформована мережа кур’єрів, розроблено інструкції стосовно діяльності агентури, дотримання умов конспірації, підготовки документів, шифрування важливих відомостей.

Після ліквідації спецслужби у 1936 році В. Змієнко і надалі займався різними уенерівськими урядовими справами. Помер у Варшаві 30 жовтня 1938 року.