Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам’яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Зокрема, на початку 1958 року в кдб отримали інформацію про те, що в Мюнхені відбулася нарада, присвячена підготовці заходів до 20-х роковин із дня загибелі Є. Коновальця. У довідці з посиланням на газету «Український самостійник» зазначалося, що це була нарада колишніх побратимів Провідника ОУН, а також представників військових організацій і громадських центрів українців, які мешкали в Німеччині й Нідерландах. Серед присутніх були Андрій Мельник, Степан Бандера, Мирон Коновалець, Дмитро Андрієвський, Микола Капустянський, Осип Бойдуник, Ярослав Стецько, Степан Ленкавський, Дарія Ребет, Володимир Стахів та інші відомі діячі. Захід був особливим, оскільки на ньому разом зібралися керівники й представники різних течій ОУН.

Повідомлялося, що учасники наради створили комітет із відзначення цієї пам’ятної дати, головою якого обрали А. Мельника. Час проведення заходів – кінець травня 1958 року. Приурочено до дати, коли 23 травня 1938 року співробітник нквс срср П. Судоплатов скоїв убивство Є. Коновальця. Фатальний вибух у Роттердамі став завершенням багаторічної широкомасштабної операції, вказівку на здійснення якої давав особисто сталін.

В одному з агентурних повідомлень зазначалося, що в  Роттердамі пройде вулична демонстрація, на цвинтарі Кросвейк виступатимуть А. Мельник, С. Бандера та інші діячі. А ще члени комітету мали намір використати це зібрання в подальшому для переговорів про консолідацію. У москві дали вказівку ретельно відстежувати ці події і вжити заходів для того, щоб не допустити жодного єднання.

На виконання розроблених у кдб планів для відстеження пам’ятних заходів спрямували закордонну агентуру. Серед архівних документів зберігається довідка про поїздку агента «І» до Роттердама. У ній зазначалося, що агент був у складі делегації українських емігрантів із Бельгії, яка налічувала 100 осіб.

«“І” брав участь у всіх офіційних церемоніях, – йшлося в довідці, – і зробив для нас фотознімки українських націоналістів. На зібранні були присутні близько 500 українських націоналістів, зокрема Бандера Степан, Мельник Андрій, генерал Капустянський, Андрієвський та інші… Особливо насторожено вів себе Бандера. “І” зазначає, що під час ходи містом до могили Коновальця Бандера йшов не у загальній колоні з українськими націоналістами, а намагався йти тротуарами, маскуючись серед нідерландців. Із ним була охорона з 3-х осіб» (ГДА СЗР України. – Ф. 1. – Спр. № 10876. – Т. 6. – Арк. 54–55).

Щодо програми агент повідомляв, що в той день, 25 травня, о дев’ятій годині відбулося богослужіння в церкві святого Антонія, яке провів священник Я. Перрідон за участю українського хору під керівництвом М. Антоновича. Після богослужіння процесія попрямувала до місця загибелі Є. Коновальця, там поклали вінок і далі пішли на цвинтар. О 13.30 відбулася панахида й покладання вінків на могилу. Із промовами виступили священники Перрідон і Дубицький, за ними – Степан Бандера, Дарія Ребет і сотник Василів. На завершення виконали український гімн. Після поминального обіду відбулося траурне зібрання. На ньому А. Мельник промовляв про життя і діяльність Є. Коновальця. На завершення хор заспівав українських пісень.

Крім звіту, агент «І» надав кілька світлин із цвинтаря, зроблених власноруч. Вони зберігаються в одній із архівних справ і доповнюють світлини, зроблені учасниками ходи офіційно та здобуті агентами кдб іншими способами.

Напередодні відзначення 30-х роковин від дня загибелі Є. Коновальця з москви до Києва надійшов документ, у якому зазначалося, що українські націоналісти готують масштабніші заходи в Роттердамі. Повідомлялося, що проведено три наукові конференції, присвячені першому голові ОУН, і зібрано 50 рукописів спогадів про нього й 500 світлин для збірника. Крім того, йшлося про підготовку в США делегації для поїздки на пам’ятні заходи. Учасники делегації нібито ще мали намір відвідати Лондон, Роттердам, Люксембург, Париж, Мадрид і Лісабон та побувати на могилах А. Мельника і С. Петлюри. Інформуючи про це, центральний апарат кдб давав вказівку розробити план із протидії цим заходам.

За іншими повідомленнями із закордонних резидентур кдб, до Роттердаму намічався приїзд загалом близько 1000 українців із різних країн. Щоб цьому перешкодити, працівники кдб через посольство срср у Нідерландах надали місцевій владі вигадану інформацію про те, що це масове зібрання може супроводжуватися якимись сутичками й навіть терактами. У звіті про здійснення цієї «акції впливу» зазначалося таке:

«Унаслідок дезінформаційних заходів, проведених нашими органами, у роттердамської влади склалося враження про те, що маніфестація націоналістів може спричинити в місті масові заворушення. У зв’язку з цим цвинтар оточений і посилено охороняється поліцією. В районі могили Коновальця ведуться пошукові роботи з міношукачами, а за кожною особою, яка з’являється поблизу цього місця, встановлюється спостереження. У зв’язку з викладеним члени підготовчого комітету висловлюють побоювання з приводу того, що міська влада взагалі може заборонити проведення запланованої ними маніфестації» (ГДА СЗР України. – Ф. 1. – Спр. № 14487. – Т. 5. – Арк. 85).

В іншому документі є пряме підтвердження того, що за цією акцію стояв саме кдб. У довідці Першого головного управління (зовнішня розвідка) кдб срср, надісланій до Києва і датованій 28 травня 1968 року, зазначалося, що такі дії нідерландської поліції є наслідком заходів, проведених резидентурою кдб.

Попри побоювання українців, урочистості з ушанування Є. Коновальця все ж відбулися в неділю 2 червня 1968 року, як і намічалося. Вочевидь, місцеві правоохоронні органи розібралися в цій ситуації і не піддалися на провокацію кдб.

Водночас органи кдб не обмежилися одними цими дезінформаційними заходами. Як і в минулі роки, ними готувалися спеціальні пропагандистські заходи, метою яких була дискредитація Є. Коновальця й усього українського національно-визвольного руху. За вказівкою з москви в кдб урср підготували низку «викривальних статей про українських буржуазних націоналістів».              

В архівних фондах СЗРУ є рукописна довідка, в якій зазначено: «У 1968 році оунівські організації готувалися відзначити в Роттердамі 30-річчя від дня смерті Є. Коновальця. У зв’язку з вказівкою Центру нами готувалися заходи з компрометації дій оунівців. Для цього із Центрального державного архіву (м. Ленінград) нами були затребувані фотокопії наявних у них документів про антирадянську діяльність Коновальця. Ці документи використовувалися в статтях, опублікованих з метою компрометації Коновальця в газеті “Вісті з України”» (ГДА СЗР України. – Ф. 1. – Спр. № 6964. – Арк. 149).

У такий спосіб органи кдб намагалися не лише перешкоджати заходам з ушанування Є. Коновальця, а й узагалі знищити саму пам’ять про нього. Адже навіть мертвий він підживлював дух боротьби за відновлення незалежності України.

РОЗСЕКРЕЧЕНІ ДОКУМЕНТИ З АРХІВУ ДИВІТЬСЯ ТУТ.