Розвінчання міфів: соціальні та економічні наслідки членства України в ЄС

В Європі  подекуди є занепокоєння щодо соціальних та економічних наслідків вступу України до Європейського Союзу. Науковиці Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень Клара Ліндстрем і Ніколь Джефлер спробували розібратися у питанні та спростувати ці надумані страхи.

Ідеться про три найпоширеніші спекуляції:

Міф 1. Україна є одним з найбільших у світі експортерів зерна та має великі сільгоспугіддя. Багато європейських фермерів побоюються конкуренції з боку нашої країни. Дехто відкрито заявляє, що зі вступом в ЄС Україна стане головним споживачем субсидії за програмами Спільної сільськогосподарської політики (ССП – САР), іншими словами, просто перетягне кошти з фінансування інших країн.

Спеціалісти не заперечують, що вступ України до ЄС вплине на сільськогосподарський сектор. Але є певні механізми, що дають змогу пом’якшити ці наслідки і навіть керувати ними.

По-перше, запровадження перехідних періодів для обмеження доступу українських фермерів до повних субсидій ССП, як це було під час вступу Іспанії до ЄС у 1986 році, що може з часом збалансувати витрати на інтеграцію України до спільного сільськогосподарського ринку.

Також можливо запровадити обмеження на виплати по субсидіях та обмеження для великих агрохолдингів.

Окремим рядком може бути зобов’язання нашої країни реформувати виробничий комплекс щодо безпеки харчових продуктів.

І зрештою внутрішній конкурентний тиск у ЄС можна було б послабити спрямуванням української сільськогосподарської продукції на треті ринки.

Отже, дослідниці вважають, що перспектива членства України навпаки може спонукати країни-члени бути креативнішими та підвищити ефективність ССП, що принесе користь ЄС загалом, а вміле управління зведе ризики нанівець.

Міф 2. Вступ України до ЄС спричинить хвилю масової міграції.

Тут закидається інформація, що в Україні нижчий за європейський рівень заробітної плати, тому зі вступом більшість українців вирушать до Європи у пошуках кращої долі. Дослідниці звертають увагу, що наші співвітчизники вже користуються статусом тимчасового захисту, який надає права на проживання, роботу та соціальні пільги українським біженцям у всьому ЄС. Також є механізми обмежень і захисту ринків праці в європейських країнах. Так після розширення Євросоюзу у 2004 році 12 із 15 держав-членів запровадили саме такі тимчасові обмеження, які тривали до семи років.

Міф 3. Євроінтеграція України негативно вплине на економічну підтримку інших країн-членів, іншими словами – економіка та система управління ще не готові до такої процедури.

Щодо цього авторки звертають увагу на вже обкатані механізми захисту, такі, як ліміт асигнувань на політику згуртованості та впровадження тимчасових захисних заходів щодо імпорту окремих товарів, як це передбачено статтею 144 Договору про функціонування Європейського Союзу.

Також українська економіка має значний потенціал для зростання, тому членство нашої країни має стати корисною та вигідною подією для ЄС.